Перейти к основному содержанию

Від уболівальників потрібна мужність підтримати "Динамо"

31 мая, 00:00
Від клубу - мужність дарувати нові перемоги вболівальникам Петро МАРУСЕНКО, "День"

Київські динамівці поступилися "Ювентусу" з рахунком 1:4 і закінчили свої виступи в Лізі чемпіонів.

Сто тисяч українських уболівальників на стадіоні й мільйони телеглядачів, звісно, чекали успіху киян. Ажіотаж перед матчем досяг апогею. Люди різних поглядів, переконань, розуміння життя відчули себе єдиним народом. Назавтра вони знову розбредуться до політичних, службових і сімейних кутків. Але сам факт, що таке єднання було, відкладається в нашій пам'яті й може дати позитивні наслідки.

Проте разом добре святкувати успіх. Переможців любити легко. Набагато складніше підтримувати й любити в тяжку хвилину. Так, 1:4 - рахунок гнітючий. Особливо після стількох надій. Але пригадаймо ту ж "Барселону", котра отримала два дзвінкі ляпаси від київського "Динамо" - 0:3 і 0:4. То хіба "Барселона" після цих поразок перестала бути одним із найсильніших європейських клубів? Клуб і його фанати недовго посипали голову попелом. "Барса" виграла Суперкубок і на всіх парах мчить до звання чемпіона Іспанії, не найслабкішої футбольної країни.

Динамівці не потребують виправдань і не залишаються поза зоною критики. Учорашній матч багато в чому вони віддали, що називається, "від себе", здійснюючи невимушені противником помилки, за котрі розплачувалися голами.

Кияни боролися на рівних до другого пропущеного гола. Навіть відігрувалися, проявивши волю й характер, але другий м'яч підрізав нашим крила. І в цьому, можливо, найголовніша причина поразки. Якщо зарубіжні друзі-суперники виходять на гру, як на роботу, то в наших футболістів дуже багато залежить від емоційного настрою. Пішла гра - літають як на крилах. Справи складаються невдало - не те, щоб опускають руки, але грають якось абияк.

Це, напевно, відбувається в нашого народу десь на підсвідомому рівні. Всі ми любимо робити щось із задоволенням, а от "гарувати" через не можу - нам, зрозуміло, подобається менше. І, якщо чесно, хіба уболівальники "Динамо" зліплені не з того ж тіста? Хіба відсутність справді професійного підходу до роботи не є однією з найбільших проблем нашої країни загалом? Може, наші уболівальники на своїх робочих місцях виграють щодо швидкості та якості роботи у своїх "західних" побратимів? Може, в нас є підприємства, які - хоч би на рівні "Динамо" (а це ж також підприємство) - конкурують з провідними європейськими компаніями? Всього цього немає. Може, тому поразка "Динамо" сприймається як апокаліпсис.

Пригадаймо, що суперником "динамівців" був один із кращих, якщо не найкращий клуб Європи. Недарма лондонські букмекери поставили "Ювентус" вище за решту команд, які лишилися в розіграші Ліги чемпіонів.

...Життя триває. І якщо після матчу Андрій Шевченко, прикриваючи однією рукою сльози гіркоти, іншою ставив автограф, отже, в "Динамо" є амбіції і почуття обов'язку, а в клубу є справжні вболівальники.

Продовження теми

 

Delimiter 468x90 ad place

Подписывайтесь на свежие новости:

Газета "День"
читать