«Микола відчуває нашу підтримку»
21 травня Миколі Карпюку виповнюється 52 роки. З березня 2014 року українець незаконно утримується в РФ за абсурдними звинуваченнями в участі у Першій чеченській війні та вбивствах російських військових. Днями, 19 травня, колегія присяжних у Верховному суді Чеченської Республіки визнала Миколу Карпюка та киянина Станіслава Клиха, який проходить з ним по одній справі, винними (більше про це – у матеріалі «Вирок – тільки початок боротьби» у №86-87 «Дня» за 20-21 травня).
А сьогодні активісти громадської ініціативи «Євромайдан SOS» та кампанії Let My People Go закликали усіх долучитись до флешмобу: прийти на Майдан Незалежності та сфотографуватись з привітальними плакатами. На початку наступного тижня ці світлини через адвокатів покажуть імениннику.
«Ми моніторимо справи усіх незаконно ув’язнених українців, які утримуються на території Росії та окупованого Криму, і «справа Карпюка і Клиха» - одна з найбільш брутальних. Йдеться про те, як вона була сфальсифікована, як Миколу і Станіслава катували – це тривало кілька місяців, застосовували електричний струм та медичні препарати, погрожували здоров’ям рідних, - каже Марія Томак, координаторка кампанії Let My People Go. – Суд присяжних, на який ми дуже розраховували, все-таки виніс негативне рішення. Тепер слово за суддею – скільки років ув’язнення він призначить Миколі і Станіславу, але це суто технічна справа. І ми хочемо підтримати Миколу і його родину, дружину Олену і сина Тараса. Також закликаємо підтримувати всіх українців, які незаконно ув’язнені у Росії та Криму – а таких за нашими підрахунками 32 особи. Підтримувати, незалежно від їх політичних поглядів, бо усі ці люди стикаються з безпрецедентними порушеннями прав».
Долучились до флешмобу на Майдані кілька десятків людей, серед них – чимало друзів Миколи Карпюка, а також – Віра Савченко, сестра «бранки Кремля» Надії Савченко, народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук. Дружина в’язня, Олена Карпюк, розповідає, що до дня народження Миколи акцію на його підтримку планували у Рівному, де жив чоловік, та в інших містах України.
«Я пишаюся своїм чоловіком і горда, що я – його дружина, - зізнається Олена Карпюк. – Багато небайдужих до долі Миколи людей. Цілий день читаю привітання йому у Facebook – це приємно. Після двох днів очікування вироку сьогодні я вперше трішки розслабилась. Думаю, наша підтримка буде передаватися Миколі, він відчує те, що ми з ним. Взагалі, зв’язок з чоловіком підтримую через адвоката. Відправляти листи немає сенсу. Їх читатимуть сторонні люди, та й російською мовою не хочеться писати – хочеться українською, рідною. Намагаємось через адвоката обмінюватись інформацією, передаємо йому передачі. Я до Чечні не можу поїхати – чоловік заборонив їздити до нього на суди. Перше, що мені передав – щоб у жодному разі не їхала до нього, навіть якщо повідомлять про його смерть».
В ув’язненні Микола Карпюк поводиться дуже гідно, тому його поважають і співкамерники, і навіть адміністрація СІЗО та конвоїри. «Адвокат каже, що Микола допомагає співкамерникам заповнювати документи для звернень у Європейський суд з прав людини», - додає Олена Карпюк.
Медик Майдану Олена Євстигнєєва знає Миколу десять років. Її день народження припадає на майже той самий день, 19 травня, і Микола Карпюк завжди вітав її зі святом. «Ми з Миколою познайомились у Києві на першому Майдані, 2004 року, - згадує Олена Євстигнєєва. – Я була старшою по медицині, і хлопці, Микола з товаришами, побачили, як я ліки ношу, і запропонували допомогу. Дуже допомагали, навіть опікали. Ми так зблизились, що тепер, наче рідні люди».
Олена згадує, що Миколі можна було зателефонувати у будь-який час, і завжди він допоможе, дасть пораду. «Микола – людина з золотим серцем. І зрілий політичний і громадський діяч. Робила акції, коли на Майдані міряли тиск та рівень цукру, і він радив, як краще все розмістити, як людей залучити, - продовжує Олена Євстигнєєва. – Дивлюся на нинішні знімки Миколи, і у мене болить серце, бо бачу, що у нього не все в порядку зі здоров’ям. Він блідий, дуже зсох – боюсь, як би у нього не було виразки. Зараз хочемо з колегами якось влаштувати, щоб до нього приїхали представники «Червоного Хреста» і провели обстеження».
Між іншим, підтримати Миколу Карпюка може кожен: правозахисники закликають усіх фотографуватися з власними привітаннями у своїх містах та селах і надсилати знімки на електронну адресу [email protected]. Потім активісти передадуть ці привіти. А ще – можна надсилати листи Миколі на адресу: 64037, Чеченская Республика, Грозный, Ленинский р-н, ул. Сунженская, 2, СИЗО-1, Карпюку Николаю Андроновичу, 1964 г. р. Листи мають бути російською мовою та аполітичними.
Додамо, що 21 травня на Софійській площі у Києві пройшла ще одна акція правозахисників. Активісти Amnesty International Ukraine організували хокейний матч під гаслом «Росіє, зупини нечесну гру!». Долучитись могли усі охочі. Акція проходила на підтримку п’яти в’язнів совісті з РФ, які свого часу підтримали Україну або виступили проти чинної російської влади. Це – Ільдар Дадін, Наталія Шаріна, Дар’я Полюдова, Рафіс Кашапов та Сергій Крівов. Правозахисники запропонували зіграти саме у хокей, бо зараз у Росії завершується чемпіонат світу з цього виду спорту.
Цього року на 21 травня припадає День Європи в Україні. І, певно, такі правозахисні акції – кращий спосіб його відзначити, адже права людини є головною європейською цінністю.