Коротко / ПЛАНЕТА

Завдання України — вступити до НАТО і ЄС

Вступ України до Європейського Союзу й НАТО залишатиметься найважливішим завданням для українських дипломатів, заявив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. «Орієнтування на майбутнє членство в ЄС і НАТО залишатиметься ключовим завданням дипломатичних служб України», — зазначив він, виступаючи учора в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету з нагоди Дня української дипломатії. При цьому міністр наголосив, що одним із найважливіших завдань для української дипломатії в найближчому майбутньому буде вирішення конкретних питань щодо приєднання до цих організацій. «Ми працюватимемо над тим, щоб перевести діалог між Україною та ЄС із площини переговорів про віддалену перспективу в площину реальних завдань. Мається на увазі як входження України до економічних структур єдиної Європи, так і асоціація в культурній, науковій та освітній сферах», — зазначив К. Грищенко. Разом із тим, віддалені стратегічні інтереси не повинні заважати конкретним завданням і діям українських дипломатів сьогодні, вважає він. «Ми переконані, що стратегічні завдання не повинні відсувати на задній план тактичні інтереси України на кожному етапі її незалежного існування», — сказав міністр. У зв’язку з цим К. Грищенко наголосив на необхідності співпраці зі США як із глобальним лідером. «США повинні залишатися для України стратегічним союзником у вирішенні багатьох завдань української зовнішньої політики», — зауважив він. На думку міністра, одним із ключових напрямів української дипломатії залишається розвиток дружніх відносин із Росією. «Коли ми говоримо про Україну як про складову нової Європи, то ми говоримо про Україну, яка послідовно підтримує дружні відносини з Росією», — зазначив К. Грищенко, наголосивши, що таке співробітництво лежить у площині національних інтересів Росії та України. За його словами, українсько- російське стратегічне партнерство є важливим чинником стабільності усього європейського й євроатлантичного простору.

Миронов за синхронну ратифікацію договору про кордон

Голова Верховної Ради Володимир Литвин і голова Ради федерацій Федеральних зборів Росії Сергій Миронов упевнені, що проблему, пов’язану з будівництвом російською стороною дамби в Керченській протоці, буде врегульовано найближчим часом. Таку думку вони висловили учора після зустрічі в Москві під час офіційного візиту В. Литвина до Росії. Відповідаючи на запитання, чи обговорювалося під час зустрічі питання, пов’язане з островом Коса Тузла і проблемою будівництва дамби у Керченській протоці, С. Миронов зазначив, що питання про Тузлу зайняло «наймінімальнішу кількість часу». В свою чергу В. Литвин вважає, що вирішенню проблеми Тузли сприятиме також і те, що в Росії закінчилася виборча кампанія, і це дасть можливість спокійно розглянути і вирішити це питання. Як повідомив журналістам прес-секретар українського спікера Ігор Сторожук, під час зустрічі В. Литвин зауважив, що вважає «правильним і символічним» одночасну ратифікацію договору про кордон у парламентах Росії та України. С. Миронов також висловив думку, що ратифікація цього договору відбудеться синхронно з українським парламентом. «Як тільки роботу почне новий склад Держдуми, Рада Федерації підключиться до обговорення цього документа в синхронному режимі», — повідомив С. Миронов. За його словами, з В. Литвином він також обговорював і тему здійснюваних на Україні конституційних реформ, які передбачають розмежування повноважень президента, парламенту й уряду. «Це дуже цікава тема», — додав спікер.

Паксаса підслуховували згідно із законом

Департамент держбезпеки (ДГБ) Литви на законних підставах прослуховував телефонні розмови підприємця Альгірдаса Дракшаса з президентом Литви Роландасом Паксасом. Такого висновку дійшла учора комісія сейму Литви з контролю за діяльністю оперативних служб. «Своє рішення парламентська комісія аргументувала передусім тим, що оперативні служби Департаменту держбезпеки у встановленому порядку мали дозвіл на прослуховування телефонів А. Дракшаса, що й виконували, тобто телефони президента країни Р. Паксаса не прослуховувалися», — повідомили Інтерфаксу в прес-службі парламенту. У Литві другий місяць триває скандал, що вибухнув після оприлюднення довідки й матеріалів ДГБ, що дають підстави підозрювати президента країни та окремих співробітників його адміністрації у можливих зв’язках із міжнародною злочинністю, у перебуванні під впливом осіб і структур сумнівної репутації, а також зарубіжних розвідок. На підставі цих висновків голова сейму Артурас Паулаускас і прем’єр Альгірдас Бразаускас неодноразово заявляли, що Р. Паксас має подати у відставку. Однак президент відмовляється йти на цей крок. Зараз у сеймі триває підготовка до процесу імпічменту президента.

Ірак відкрито для російських компаній?

Ірак відкриють для всіх російських компаній. Про це вчора заявив голова Тимчасової правлячої ради Іраку Абдель Азіз аль- Хакім. Виступаючи на прес-конференції в Москві, він зазначив, що російські компанії братимуть участь у відновленні Іраку на конкурентній основі. «Хто запропонує кращі умови, того й допустять до відновлення іракської економіки», — процитувало його слова РІА «Новости». Абдель Азіз аль-Хакім також повідомив, що задоволений переговорами із президентом Росії. «Враження після переговорів у Кремлі найкращі, сподіваюся, що зв’язки між Росією та Іраком відновляться», — сказав голова правлячої ради після зустрічі Володимира Путіна з іракською делегацією.