Перейти до основного вмісту

Нова статистика операції НАТО проти Югославії

06 липня, 00:00
Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів

Отто фон Бісмарк

За 78 днів торішньої операції НАТО проти Югославії «Союзна сила» удари авіації завдавалися по всій території країни. Цілі знищувалися не тільки в Сербії, але і в Чорногорії, хоч напередодні були обіцянки не зачіпати цю республіку.

Коротка характеристика конфлікту: 78 днів; залучено авіацію — 1259 літаків, у тому числі 983 американськi; застосоване озброєння — бомби вільного падіння і керовані ракети, з різними способами наведення, крилаті ракети морського («Томагавк») та повітряного базування (CALCM); способи ведення війни — повітряна операція. Таким чином, командування НАТО дотримувалося у своїх діях тактики, застосованої раніше в Іраку, з провідною роллю авіації та крилатих ракет морського і повітряного базування.

За 78 днів операції авіація НАТО здійснила 35219 вильотів, скинуто і випущено понад 23000 бомб і ракет, зокрема 820 крилатих ракет морського базування і 115 крилатих ракет повітряного базування. На початку операції повітряні сили Альянсу нараховували 430 літаків, на початок другого місяця — 1000 машин, наприкінці травня — 1260 літаків. Рекорд інтенсивності — 679 літако-вильотів на добу. Загальна маса смертоносного металу, що обрушився на Югославію, становила близько 22 тис. тонн. Ударів зазнали 995 об’єктів. 10 червня 1999 р. закінчилася третя балканська війна, у якій Югославія програла, а НАТО не перемогло.

За югославськими даними, країни НАТО втратили у небі над Югославією 61 бойовий літак і 30 безпілотних літаків-розвідників. Частини протиповітряної оборони країни збили також 7 вертольотів супротивника і 238 крилатих ракет. Командувач югославської Третьої армії генерал Небойша Павкович заявив, що Третя армія і Приштинський корпус виконали своє завдання. За 78 днів їхніми силами збито 34 натовськi літаки, 25 безпілотних літальних апаратів, 5 вертольотів і 52 крилаті ракети. Втрати ж становили: 161 військовослужбовця убито, 299 — поранено. Знищено 13 танків (з яких 7 знищено авіацією НАТО), 6 БМП, 8 гармат, 19 зенітних гармат і радіолокатор.

Водночас, за офіційними даними НАТО, втрати Альянсу становили: літаків 2, безпілотних літальних апаратів — 21, пошкоджено два літаки, небойові втрати становили один літак і два вертольоти. Авіація Югославії, згідно з цими даними, втратила 14 літаків МiГ-29 і 24 МiГ-21. Знищено танків 122, БТР і БМП — 222, снарядiв і мінометів — 454.

Перші підсумки військової акції НАТО підбито у червні минулого року, через кілька днів після виведення югославських сил із Косова. Тоді міністр оборони США Вільям Коен оголосив про перемогу американської зброї, заявивши, що сили НАТО знищили понад 50% артилерії і третину всієї бронетехніки югославської армії. Генерал Генрі Шелтон рапортував про знищення 120 танків, близько 220 БТР та БМП і до 450 знарядь та мінометів. Ці дані лягли в основу офіційного документа про підсумки кампанії.

На перший погляд, здавалося, повітряна компанія, яка тривала 78 днів, була «найефективнішою повітряною кампанією з будь-коли здійснених», і «доказом того, що війна може бути виграна винятково в повітрі», і була «переломним моментом в історії військової авіації».

Однак пізніше надбанням ЗМІ стала цілком таємна доповідь про реальні результати операції «Союзна сила». За даними журналу «Newsweek», югославських танків було виведено з ладу 14, бронетранспортерів — 18, артилерії — 20 одиниць. І це за два з половиною місяці практично безперервного бомбардування! Югославські частини, що виходили із Косова, були цілком боєздатними.

Документи, наведені в одному з останніх номерів бюлетеня «Балкан-інфо», що видається у Парижі, свідчать, що під час військових дій у березні-червні 1999 року серед натовських військовослужбовців були убиті і поранені. Причому в Югославії гинули не тільки пілоти країн НАТО, а й спецназівці, що брали участь у пошуково-рятувальних операціях з виявлення збитих льотчиків.

З опублікованої доповіді випливає, що югославські ППО знищили не менше п’яти натовських вертольотів, у яких загинуло близько ста військовослужбовців Альянсу.

18 квітня 1999 р. югославська авіація здійснила наліт на аеродром Тузла в Боснії, перетворений на військову базу НАТО. У ньому брали участь один штурмовик «Супер Галеб», шість штурмовиків «Орао» і два винищувачі МiГ-21. У результаті було виведено з ладу на землі 17 літаків і 3 пошуково-рятувальнi вертольоти.

Югославська сторона втратила одного штурмовика «Орао» і одного винищувача МiГ-21.

Подібну операцію югославська авіація провела 26 квітня 1999 р. на аеродромі Рінас поблизу столиці Албанії Тірани, де базувалися бойові вертольоти США «Апачі». Відтак американське командування відмовилося від застосування цих бойових вертольотів.

У доповіді є дані і про знищення п’яти німецьких літаків «Торнадо», кількох англійських «Харрієрів», двох французьких «Міражів», бельгійських, голландських, канадських літаків. ВПС США втратили над СРЮ 7 червня свого стратегічного бомбардувальника В-52, а 20 травня збито стратегічного бомбардувальника В-2А «Спірит».

Кілька натовських льотчиків були пацієнтами югославських військових шпиталів. Не раз через македонський кордон, а потім до Греції вирушали партії домовин із загиблими американськими солдатами. Про це повідомляли македонська і грецька преса. В Інтернеті можна було знайти і фотографії передачі останків американським військовим на прикордонних постах.

Чому ж Югославія не пішла на показ по телебаченню свідчень натовських втрат? У доповіді це пояснюється політичними причинами.

По-перше, Белград не був певен, який саме ефект справлять на громадську думку в США покази у телеефірі обгорілих трупів американців або уламків десятків збитих бойових машин: чи почнуться після цього протести громадськості США проти агресії, чи, навпаки, вимоги негайного початку сухопутної операції.

По-друге, НАТО негласно зажадала від СРЮ не показувати конкретних свідчень втрат, обіцяючи натомість не руйнувати мостів через Дунай у Белграді та інших важливих об’єктів. Мости у столиці залишилися цілими, а офіційні повідомлення югославського Генштабу про натовські втрати оголошувалися пропагандою.

Коли ж з’явилися відомості, що югославське телебачення планує показати результати дій своїх ППО, авіація НАТО завдала 23 квітня 1999 р. ракетно- бомбового удару по будинку РТС у Белграді, найбільшому на Балканах радіотелевізійному комплексу з сучасною інфраструктурою, якою користувалося 700 іноземних кореспондентів. При цьому загинуло 16 і поранено 19 співробітників РТС. 21 і 27 квітня зруйновано бізнес-центр «Ушче», де серед іншого знищено штаб-квартиру і продюсерсько-інформаційну інфраструктуру, 3 приватні телевізійні і 4 приватні радіостанції.

Знищено телевежу на Авалі, найбільший телепередавач в СРЮ і супутникову станцію «Югославія» поблизу Іваніци, через яку транслювалися на весь світ телевізійні сигнали.

Тобто, якщо дотримуватися офіційної доповіді НАТО, військово-повітряні сили Альянсу знищили майже 800 одиниць югославської бойової техніки. Згідно з іншим документом — близько 50...

Не виключено, що незабаром будуть отримані точніші результати підсумків цієї війни.

Підсумок же «гуманітарного втручання» НАТО до Косова можна оцінити так: у краї створене етнічно чисте албанське суспільство, і оголошення його незалежності — це лише питання часу. Що не може не спричинити напруженості в Македонії, де вже сьогодні албанська меншість (23% населення) слабо керується центральною владою...

Втрати авіації НАТО

                                                                        Данi                      Данi

                                                                        НАТО                 МО СРЮ

Технiка                   Бойові     Небойові          Пошкоджено       Втрати втрати втрати

Бойові літаки             2                 1                         2                             61

Безпілотні ЛА           21                —                     —                             30

Вертольоти               —                 2                      —                                7

Крилаті ракети         —                —                     —                              238

Джерело: «Независимое военное обозрение». .1999. — №25. — С.2.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати