Українці тріумфують

Українські дизайнери почали брати участь в цій авторитетнішій світовій події лише два роки тому. За цей короткий термін  український дизайн вже став у Парижі помітним явищем.

Цьогорічний Paris design week можна вважати апогеєм цікавості до креативу українців – національний стенд одразу став одним із найвідвідуваніших. Десять українських дизайнерів представили проект DIFFUSION, який показав різні напрямки молодого українського дизайну - від кераміки, освітлення,  меблів до фешн і аксесуарів - викликав неабияку цікавість у професіоналів. Серед них - 5 переможців всеукраїнського конкурсу та 5 найяскравіших, хто увійшов в short-list за думкою міжнародного журі у рамках проекту.

Отже, високу оцінку предметам в Парижі  дав засновник авторитетного дизайн-блогу Венсан Ромео (він був одним із експертів, що обирали учасників серед усіх надісланих заявок на конкурс). До оцінок Ромео прислуховується дизайнерський світ далеко за межами Франції. Надзвичайно несподіваною і гучною подією для українського проекту DIFFUSION стало також отримання Ігорем Скрипником премії Public RADO STAR PRIZE 2018, яку молодому дизайнеру вручили в Парижі під час святкового заходу в рамках тижня дизайну. Українську локацію відвідав також директор SAFI Месьє Філіп Брокар та як завжди активна Ірена Карпа, аташе по культурі посольства України у Франції.

Назва проект DIFFUSION відображає нинішній стан галузі українського предметного дизайну, якій демонструє взаємопроникнення різних напрямках креативних індустрій, технологій, поєднує традиційні та новітні матеріали.  Взаємодія різностей, необхідність домовлятися та знаходити взаєморозуміння, спрямованість вперед - саме це формує своєрідну екосистему всередині сфери дизайну, що бурхливо розвивається. І кожен з її фігурантів надихає та стимулює один одного.

Високі оцінки українського дизайну нині у Парижі звучать не тільки на фестивалі Paris Design Week - Тижні дизайну – водночас відкрилась виставка дизайну та декору Мaison&Objet, де представлено п’ять молодих, але перспективних українських дизайнерських брендів меблів, світла та декору для інтер’єру. Вже в перший день виставки до невеликого і витонченого стенду відчувається велика цікавість.

Мaison&Objet / ФОТО З САЙТА INTERNIMAGAZINE.COM

Загалом паризьку публіку цього вересня підкорюють своїм дизайн-мисленням понад 15 українських дизайнерів. Імена деяких вже добре відомі за межами України – це Катерина Соколова, Павло Вєтров, Віктория Якуша, Юрій Ринтовт, Андрій Могила, Юлія Яланжи, львівське бюро Hochu Rayu, Констянтин Кофта та ін. Є дизайнери і бренди, які беруть участь у цих виставках вперше, але незважаючи на юність, вони вже отримують пропозиції, які можуть змінити їх біографію.

Таке масштабне представництво України стало можливим завдяки підтримці Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Проект фінансується в рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу. Адже без підтримки молодий український дизайн навряд чи зможе потягнути участь у таких міжнародних подіях. Зазвичай таку підтримку у європейських країнах надає держава. Цього ж разу розвитку українських креативних індустрій сприяє  програма Європейського Союзу.

Прогрес українського дизайну на міжнародній події не є випадковістю: дизайн в Україні як частина креативних індустрій розвивається в останні кілька років дуже динамічно. І не дивно, що саме дизайн зараз стає одним з перспективних напрямків для презентації України на міжнародному рівні, новою мовою культурної дипломатії, зрозумілою європейцям і дає перспективу комерційної реалізації і монетизації креативного потенціалу України, в якому вже нікого не потрібно переконувати. До наших учасників відчувається інтерес і підвищена увага, перш за все, завдяки феномену українського дизайну, який за дуже короткий період часу, і, перебуваючи у вкрай несприятливих умовах для розвитку, екстерном пройшов еволюцію в 10 разів швидше. І сьогодні демонструє нові ідеї в світі, де, здавалося б, все вже було і все вже винайдено. Українським дизайнерам вдається дивувати, викликати інтерес і навіть захоплення не тільки ідеями, а й якістю їх втілення, демонструючи одночасно і сучасне мислення, і в той же час зберігаючи «культурний код».