Анатолій КIНАХ: До такої скрути ми ще не доходили
Кореспондент «Дня» мав можливість обговорити це з президентом УСПП Анатолієм Кінахом.
— Які параметри нашої економіки сьогодні найбільше турбують промисловців і підприємців?
— Ситуація сьогодні неоднозначна. Уряд пропагує позитивні макроекономічні показники: зростання ВВП за п’ять місяців на 5,4% і обсягів промислового виробництва на 10,8%. Але якісні характеристики економіки малюють дещо іншу картину. Інфляція за 5 місяців досягла 14,4%, тоді як за такий же період торік вона була на рівні 8,5%. Дуже турбує зростання кількості збиткових підприємств: за перші три місяці — у півтора рази (з 40% до 59%). А в промисловості цей показник ще гірший — 63%. Збитки за 5 місяців досягли 7,3 млрд. гривень. Надзвичайно різко зростає дебеторська і кредиторська заборгованість. На 1 червня кредиторська зросла на 15% і склала — 263,5 млрд. грн. Це близько двох річних ВВП України. Таких темпів ми ще ніколи не мали. Дебеторська заборгованість зростає так само швидко і вже майже досягла 190 млрд. Можна сказати, що зниження на 15% рівня бартеризації, яке визначалося як ліки для платіжної кризи, ще більше її поглибило. Заборона заліків, товарних схем, вексельного обігу, як бачимо, не спрацювала.
Турбує й те, що Україна дедалі більше живе за рахунок енергоємних сировинних галузей. Якщо торік за 5 місяців металургійний, хімічний комплекси і теплоенергетика давали близько 57% нашої економіки, то цього року — 59%. Враховуючи нашу енергетичну залежність, можна говорити і про неприпустиму політичну залежність, в яку у зв’язку з цим потрапляє наша країна.
Водночас держава також безпосередньо доклала рук до платіжної кризи. Якщо на початку року заборгованість бюджету з повернення ПДВ платникам податків становила 2,2 млрд. грн., то за п’ять місяців вона зросла ще на 700 млн. грн. Це свідчить про те, що держава відпрацьовує механізм виконання доходної частини бюджету не за рахунок розширення бази оподатковування і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, а за рахунок подальшого вимивання обігових коштів підприємств.
— Чи сподіваєтесь ви, що проект Податкового кодексу, який внесено до Верховної Ради, змінить становище на краще?
— На жаль, цей документ практично не був узгоджений ні з УСПП, ні з основними розробниками альтернативних проектів з числа народних депутатів.
І сьогодні практично всі парламентські комітети дали негативні висновки щодо цього проекту. Нас не влаштовують темпи зниження ставки податку на додану вартість: на нашу думку, вже у 2001 р. вона має бути зменшена до 15%. Нас дуже бентежить спроба введення податку на нерухомість без детального аналізу його можливих наслідків. І ми будемо заперечувати проти його введення з 2001 року. Окрім того, Податковий кодекс не передбачає скасування картотеки №2 і права безакцептного списання коштів. Дуже багато запитань викликали спроби запровадити розрахункові методи визначення податкових платежів. З урахуванням низької якості проекту Податкового кодексу, але враховуючи також нагальну у ньому необхідність, ми пропонуватимемо ухвалити його в першому читанні ще до парламентських канікул, щоб доопрацювати його восени. А щоб усунути проблеми в розробці державного бюджету на 2001 рік, треба ухвалити закон, яким визначити рівень податкових ставок на цей рік і дати таким чином урядові можливість працювати над бюджетом, тоді як парламент доводитиме до належної кондиції Податковий кодекс.
— На правлінні йшлося і про проблеми у паливно-енергетичному секторі.
— Так. Констатувалося, що в країні продовжуються безсистемні, хаотичні дії виконавчої влади, яка намагається в ручному режимі розв’язувати проблеми паливно-енергетичного комплексу. При цому не враховується ні реальна соціально-економічна ситуація, ні об’єктивні економічні закони, світовий досвід.
Усе це ще більше поглиблює кризу. Через відсутність державної політики в цьому питанні виникли вже дві кризи: зовнішня і внутрішня. Перша характеризується стрімким зростанням заборгованості за енергоресурси, темпи якої істотно перевищують темпи останніх років. Друга — зрослою залежністю України від постачання імпортних енергоносіїв. Росія сьогодні стала повним монополістам в СНД з постачання природного газу, використовуючи для цього, окрім своїх ресурсів, також і паливо Туркменiстану, Узбекистану і Казахстану. Економіці України доведеться працювати з дуже жорстким монополістом. Пропоновані (в першу чергу компанією «Ітера») умови постачання газу надзвичайно обтяжливі для наших підприємств. Ціна 45 доларів за 1000 куб. метрів (на кордоні) з урахуванням ПДВ і транспортних витрат перетвориться на 63-65 доларів (у банківських коштах).
Це різко зменшить конкурентноздатність підприємств України, але найголовніше — їм просто нічим буде сплачувати за такими цінами.
Але замість того, щоб шукати компромісу з Росією і не тільки, враховуючи наші транзитні потужності, в Україні здійснюються окремі ситуаційні експромти, спрямовані на те, щоб розв’язати внутрішню кризу. Ми наполягаємо на тому, щоб найближчим часом обговорити всі ці питання на найвищому рівні. Окрім того, УСПП звернувся до Президента Леоніда Кучми з проханням відстрочити підписання Закону «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику», що декларує виключно грошові розрахунки між суб’єктами енергоринку, до реалізації низки пропонованих нами антикризових заходів. Можу сказати, що Президент виявив розуміння цієї проблеми і дав згоду днями зустрітися для її обговорення з представниками промисловців і підприємців.
