«Французький Вотергейт»
Днями в Парижі розпочався суд у справі, яку називають «французьким Вотергейтом». Колишніх службовців французького уряду звинувачують у незаконному прослуховуванні телефонних розмов громадян у часи правління президента-соціаліста Франсуа Міттерана. Більше того — йдеться про те, що Міттеран особисто давав у 1982 — 1986 роках доручення на прослуховування того чи іншого телефону.
Початок цієї «таємної акції» припадає на серпень 1982 року, коли Міттераном був заснований особливий відділ iз боротьби з тероризмом. Офіційним приводом до того став вибух у єврейському районі Парижа, в результаті якого загинули дев’ять чоловік. Однак насправді як такої боротьби із тероризмом не велося. Натомість прослуховувалися люди, які не плекали особливих симпатій до Міттерана. Про те, що антитерористичний відділ працював на особисті потреби президента, стало відомо лише у 1993 році. Іще 11 років знадобилося для того, аби справа дійшла до суду, оскільки уряд неодноразово закривав доступ до важливих документів.
У «чорних» списках Міттерана значиться 1500 чоловік. Серед жертв президентського нагляду — політики різного рівня, такі, як колишній прем’єр- міністр Раймонд Барр та міністр юстиції Роберт Бадинтер, адвокати, промисловці. Усе своє життя французький президент заперечував той факт, що він давав вказівки прослуховувати телефонні розмови. Тільки після його смерті були віднайдені незаперечні докази — документи з наказами про прослуховування тих чи інших осіб, марковані рукою Міттерана позначкою «бачив». Оскільки головного обвинувачуваного вже неможливо притягти до кримінальної відповідальності, судити будуть його «спільників» — Луїса Швайтцера, теперішнього голову компанії «Renault», а на той час директора апарату прем’єр-міністра Лорана Фаб’юса, керівника апарату Міттерана Жиля Менажа та керівника так званого антитерористичного відділу Крістіана Пруто. Очікується, що всі вони апелюватимуть до того, що діяли за наказами президента. Однак у разі, якщо їх буде визнано винуватими, на них чекає ув’язнення строком до одного року або ж штраф у розмірі 45 тисяч євро.
