Львівський Курков і курковський Львів
У видавництві «Фоліо» нещодавно з’явився український переклад одного з нових романів Андрія Куркова «Львівська гастроль Джимі Хендрікса». Це, здається, перший, але відразу ж чималенький внесок всесвітньо відомого російськомовного українського письменника в таке літературне явище, як «Львівський текст».
Сюжет «Гастролі» — детективний, хоча Курков і не занурюється у світ злочинів і злочинців. Загадка, котру розгадують персонажі книжки, така: у Львові, місті, в якому вже давним-давно навіть справжньої річки немає, раптом поселилися чайки та в окремих місцях почалися дивовижні «припливи» морського повітря й звуків. У моменти, коли це трапляється, всім, хто перебуває у такому місці, стає фізично й психологічно погано, дехто навіть вдається до суїцидів, а на інших можуть напасти чайки.
Розв’язати інтригу береться дуже дивакувата парочка — олдовий, уже давно не юний хіпі Алік і колишній капітан КДБ Рябцев. Як вони познайомилися? Виявляється, ще за радянських часів Рябцев таємно співчував «неформалам» і навіть посприяв таємному перевезенню до Львова... п’ясті померлого Джимі Хендрікса. Нинішня дружба з Аліком для капітана — не просто стосунки, а й ніби психологічна спокута гріхів служби.
У іншій сюжетній лінії молодий львів’янин Тарас налагодив цікавий бізнес. Він став чи не першим, хто використав на користь людству знамениту нерівну, вбивчу для автотранспорту та його пасажирів львівську бруківку. Ночами, коли на дорогах немає машин, Тарас садовив до свого «Опеля» людей з камінням у міхурі, розганявся та носився порожніми брукованими вулицями, аж поки, через шалену вібрацію, в клієнтів не виходило каміння. І хоч усі думки Тараса сконцентровані головним чином на романі з касиркою в нічному обміннику, йому теж доводиться зустрітися із загадковими морськими явищами.
Львів тут — химерне місто, водночас затишне й романтично занедбане, сповнене банального життя сірих людей, і водночас — сховок багатьох старих і нових таємниць. Місто, в якому хочеться задумливо прогулятися гарною вулицею
А ще в «Гастролі» ви зустрінете зовсім недавно згадуваного на сторінках «Дня» Юрія Винничука. У винничуковому романі «Танго смерті» серед персонажів є Андрій Курков. Так само й сторінками книжки Куркова впевнено ходить Винничук. Власне, він з’являється десь на середині твору й швидко стає однією з головних дійових осіб.
Перетини з Винничуком є не лише на такому очевидному рівні, а й також і на рівні текстуальному. Взяти хоча б ту частину «Танго смерті», де дія відбувається в несподівано безрозмірних таємних сховищах львівської бібліотеки. Там теж час від часу з’являється морський запах, водорості та інший геть нетиповий від часу зникнення Карпатського моря антураж.
Курковський Львів назагал не є тим ультраміфологізованим містом, до якого ми звикли навіть у літературі нашої, нібито деміфологізаційної, доби. Не центрує собою світ, не вибудовує складну внутрішню історію та ієрархію, не воює самозабутньо з власними тінями. Хоча й не виглядає просто картонним тлом сюжету. Львів тут — химерне місто, водночас затишне й романтично занедбане, сповнене банального життя сірих людей, і водночас — сховок багатьох старих і нових таємниць. Місто, в якому хочеться задумливо прогулятися гарною вулицею.
Найсильніший бік книжки — інтригуюче «розмотування» її сюжету. Андрій Курков зумів зробити цей процес цікавим і смачним, текст «тримає». Щоправда, як завжди в подібних випадках, дещо недостатньо вибуховим видається фінал. Письмо Куркова доволі просте, без особливих формальних пошуків та орнаментальних прикрас, і, поза сумнівом, саме це багато кому сподобається, хоча знайдуться й ті читачі, котрим простота видасться надмірною.
До українського перекладу «Гастролі» важко висувати якісь серйозні претензії. Поетові Вікторові Бойку (якщо тільки за рядком «Переклад з російської В.С.Бойка» не стоїть котрийсь однофамілець), мабуть, легше, ніж багато кому, було уникнути традиційних для перекладачів зі споріднених мов «ляпів». Хоча в окремих місцях із грою стилістичних регістрів варто було б ще попрацювати.
Отож, якщо таке, дещо несподіване та з детективним присмаком продовження «Львівської бібліотеки у світовій літературі» вас зацікавило, сміливо відкривайте книжку. Львівські чайки вже чекають на вас.
Андрій Курков. Львівська гастроль Джимі Хендрікса. — Харків: Фоліо, 2012.
