«Копенгагенізація» Львова
Cвітоглядно-урбаністична розмова
Наприкінці вересня у англомовній версії газети «День» («The Day», №56) було опубліковане світоглядно-урбаністичне есе «Copenhagenization of Lviv». Цей матеріал був підготований мною у рамках «Днів Данії у Львові» для конкурсу блогерів на тему: «Чим може бути корисним данський досвід у вирішенні проблем міського життя в Україні?», який організували Посольство Королівства Данії в Україні спільно з MYMEDIA та Магістерською програмою з медіакомунікацій УКУ. Оскільки есе здобуло перемогу в конкурсі, доцільно було перекласти його й на українську мову, аби збільшити аудиторію його читачів. Власне, з текстом есе можна ознайомитися далі.
Пригадалася «Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті» – глибока філософська праця, що народилася з-під пера великого українського мислителя Григорія Сковороди. Концепт твору підштовхнув написати невелике світоглядно-урбаністичне есе на тему сучасних міст та їх щасливих жителів. Матимемо діалог українця й данця. Чому саме данця? Тому що Данія регулярно очолює міжнародні рейтинги щасливих країн. Щастя нині називають найкращим показником добробуту. Українці, на жаль, у цих рейтингах пасуть задніх, займаючи місця поза межами першої сотні.
Отже, українець, а конкретно – львів’янин, зустрівся з данцем у тихій і затишній кав’ярні Львова.
– У вас дуже красиве місто, – розмірковує вголос данець. – Люди напрочуд гостинні, часто усміхаються. А загалом, Львів і Україна щасливі?
– Хм… Залишимо краще це питання відкритим, – відповідає львів’янин. – У кожного своя формула щастя. Питання в тому, як зробити щасливими всіх?
– Відповідь перед нами, а точніше – навколо нас. Сучасне місто – щасливі люди. Данський архітектор, справжній метр урбаністики Ян Гейл писав: «Спочатку ми формуємо міста – потім вони нас». Рекомендую почитати його «Міста для людей». Ця книга стане у пригоді львів’янам. Слід відкинути стереотип, що зміни в місті залежать лише від обмеженого кола осіб. Зміни може генерувати кожен житель.
– Чи можна детальніше про приклад щасливої Данії?
– Щастя данців, на мою думку, має вісім причин успіху. Це свобода, демократія, довіра, громадянське суспільство, робота, баланс між роботою та приватним життям, заможність і безпека. Кожна з цих цінностей важлива, тому не можна, наприклад, зводити щастя до однієї роботи та заможності.
Щастя Данії – це щасливі будні її мешканців. Ваше місто значною мірою формує й формує ваш день. А які ваші будні? З чого розпочинається робочий день?
– З поїздки у переповненому громадському транспорті. «Щастя» від години у забитому людьми автобусі потім на весь день вистачає.
– Необхідно активніше «копенгагенізувати» місто, тобто покращувати умови пересування та екологію за допомогою популяризації велосипеда. Цей термін використовує вже згаданий Ян Гейл, який із переповненого автомобілями Копенгагена зробив комфортне пішохідно-велосипедне місто.
– Львів працює в цьому напрямку. Місто має амбіції стати «велосипедною столицею» України, – відзначає львів’янин із ноткою гордості в голосі. – Велосипедних доріжок стає більше, інфраструктура покращується. Однак не всі львів’яни поспішають пересідати на «двоколісні». Немає ще у нас відповідної велосипедної культури…
– Місто рухається у правильному напрямку. Просто потрібно більше часу, зусиль і відповідальності, – продовжує данець. – Йдеться про відповідальність держави за злагоджену роботу транспортної системи, про відповідальність перевізників за справність транспорту. Якщо на електронному табло вказано, що трамвай має прибути через три хвилини, значить він має бути вчасно, ні хвилиною пізніше. Велосипеди – це не лише комфорт для жителів, а й відповідальність перед наступними поколіннями за стан навколишнього середовища. Екологічна свідомість – невід'ємна риса данців.
– У нас в Україні тим часом серйозна проблема зі сміттям. Загалом законні та незаконні сміттєзвалища займають 7% території. Це факт. І це можна прирівняти до площі цілої Данії. Особливо гостро сміттєва проблема прозвучала у Львові…
– І знову тут тема відповідальності. Необхідно відважитись і діяти – створити сміттєпереробний завод. Розвиток міста – це справа та зона відповідальності місцевої влади, представників бізнесу та громадянського суспільства. Влада повинна мислити стратегічно, піклуватися про добробут і майбутнє міста, а не відкладати проблему в довгий ящик. Місцеві бізнесмени теж повинні мислити ширше: викинутий на смітник папір насправді міг би завтра стати книжкою. Переробка сміття – прибутковий і перспективний бізнес у світі. А всі жителі міста зобов'язані освоїти культуру сортування сміття. Чисте місто – результат відповідальності його жителів.
– Так, чимало львів’ян тільки зараз задумалися про сортування сміття, а дехто й досі ігнорує проблему.
– Свідоме громадянське суспільство у вас тільки на шляху формування. Варто розуміти, що громадянське суспільство Данії сформувалося не лише завдяки цінностям свободи та демократії. Важливе також усвідомлення необхідності турботи один про одного і про довкілля.
Однак ми дещо захопилися розмовою… Розкажи, будь ласка, далі про свій будній день.
– А далі виснажлива робота, після якої не залишається ні сил, ні достатньо часу на сім’ю. Чесно кажучи, золотих гір на цій роботі я теж не заробляю.
– Робота – один із визначальних чинників відчуття щастя. У нас, данців, у цьому контексті важливим поняттям є гнучкість. Данці прагнуть формувати свій робочий графік так, аби залишався час для сім’ї. Висока зарплатня – це чудово. Однак можливість займатися кар’єрою і при цьому мати успішну сім’ю – це ще краще. Баланс між роботою і приватним життям – ключова запорука щастя.
Ідеалізувати всю роботу в Данії не буду. Головне, що в кожного данця є впевненість у завтрашньому дні. Цементує та забезпечує цю впевненість система соціального забезпечення. Данці звикли довіряти державі та один одному. Наприклад, у сільській місцевості Данії популярні стенди з фруктами та овочами на умовах самообслуговування. Тут ніхто не сумнівається, що покупці розрахуються за обраний товар. Данці також залишають своїх малят у колясках біля магазинів і кафе на свіжому повітрі, поки самі відпочивають чи йдуть за покупками. Поняття довіри й безпеки взаємопов’язані та фундаментальні для жителів Данії.
– Деякі речі, що звичні для Данії, видаються утопічними в наших реаліях, – зізнається львів'янин.
– У чому, зрештою, користь данського досвіду для Львова? Досвід Данії – це далеко не лише готовий макет сміттєпереробного заводу, що функціонує на околицях Копенгагена. Це не тільки останні технології, які перетворять Львів на європейське «розумне місто». Данський досвід – це, насамперед, смисли, ідеї та унікальний стиль життя. Ми формуємо сучасні міста – потім вони нас. Для того, щоб «копенгагенізувати» Львів, спочатку необхідно усвідомити, навіщо це потрібно. У першу чергу навести порядок у головах людей, а потім уже на вулицях міста. Довіра, відповідальність, рівність – це істинний фундамент щасливих міст Данії. Такий підсумок нашої світоглядно-урбаністичної розмови, мій львівський друже. Щасти вам!
Дмитро ПЛАХТА, Львівський національний університет ім. Івана Франка
