Коротко / КУЛЬТУРА

«Український портрет»

Так називається виставка молодої художниці Катерини Білетіної, яка відкрилася у галереї «Мистець». Роботи художниці цікаві тим, що вона зображає наших сучасниць у колоритному народному вбранні. Ще одна лінія її творчості — написання портретів історичних осіб. Зокрема, на виставці представлено портрет легендарного генерала-хорунжого УПА Романа Шухевича, повідомляє Віталій ШЕВЕЛЬОВ.

Пендерецького почують у Харкові

12 листопада з ініціативи Генерального консула Польщі в Харкові Гжегожа Серочинського та за участі Харківської обласної філармонії під керівництвом директора й диригента Юрія Янка в Театрі ім. О. Пушкіна пройде концерт, у якому прозвучать твори легендарного польського композитора Кшиштофа Пендерецького. Виконуватимуться його знамениті твори «Chaconne — in memoria Giovanni Paolo II z», «Polskiego Requiem», «Agnus Dei», «Ize cheruvimi» та «II Symfonia».

Цей концерт відбудеться на честь подвійного ювілею, який відзначає Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові (85-ї річниці відкриття у Харкові Генконсульства, яке виникло на базі Посольства Республіки Польща в Харкові, що діяло в 1921—1924 рр.; і 15-річчя відкриття нинішнього польського представництва).

Нагадаймо, на початку 60-х до Кшиштофа прийшла світова популярність як до представника східноєвропейського авангарду. Навіть у своїх ранніх творах він максимально емоційного впливає на слухача, а головними темами творів ставали страждання, біль та істерія. Так, наприклад, твір для 48 струнних «Поліморфія» грунтувався на енцефалограмах хворих людей, зроблених під час прослуховування ними «Плачу за жертвами Хіросіми». А опера «Дияволи з Людена» (за однойменним романом Олдоса Гакслі) розповідає про масову істерію серед черниць жіночого монастиря. У цей період Пендерецький захопився релігійною тематикою («Stabat Mater»; «Пристрасті за Лукою»; «Утреня»), завдяки якій у його творах з’являються музичні інтонації григоріанського співу, православної літургійної традиції та Й.-С. Баха. З середини 70-х років Пендерецький виступає як диригент, у тому числі з виконанням власних творів, а його музичний стиль еволюціонує в бік більшої традиційності, тяжіє до неоромантизму. Основну увагу композитор приділяє великим вокально-симфонічним і симфонічним творам («Польський реквієм», «Credo», два скрипкові концерти, симфонії № 2, 7, 8). Сьома («Сім брам Єрусалима») й Восьма симфонії увібрали у себе вокальні партії, відсилаючи тим самим слухача до традицій Малера й Шостаковича...

«Моя чарівна леді-2»

Кіра Найтлі зіграє головну жіночу роль у новій екранізації знаменитої п’єси Бернарда Шоу «Моя чарівна леді», повідомляє lenta.ru з посиланням на ресурс SlashFilm. Режисером картини стане Джо Райт, у якого Найтлі раніше знімалася у фільмах «Гордість і упередження» та «Спокута». До речі, на роль квіткарки Елізи також претендувала і Скарлетт Йоханссон, але продюсери зупинили свій вибір на Кірі Найтлі. Нагадаємо, найвдалішою екранізацією твору Шоу вважається фільм 1964 р., у якому головну роль зіграла Одрі Гепберн, і картина отримала кілька нагород американської кіноакадемії.

Жовківське свято церковної музики

Другий рік у старовинному містечку на Львівщині, в Державному історико-архітектурному заповіднику, де зберігається понад 40 пам’яток архітектури світового рівня, проходив Міжнародний фестиваль «Музика в храмі». Під склепінням трьох древніх святинь: у костелі святого Лаврентія, який є своєрідним некрополем, де знаходяться сакрально-ренесансові скульптури та крипти з надгробними пам’ятниками родини Жолкевських та барокові надгробки роду Собєських; у церкві Серця Христового при монастирі оо. Василиян, — колишня церква Різдва Христового, для якої Іван Руткович зробив знаменитий Жовківський іконостас, а також церква святого Йосафата — колишній Домініканський костел, який збудувала Теофіля Собєська в пам’ять свого сина Марка, — впродовж трьох днів проходили концерти. Виступали: «Галицький камерний хор» та капела «Боян», жовківська народна капела «Розточчя», польський колектив «Томашов’яни» та музиканти камерних оркестрів виконували твори композиторів «Золотої доби»: Бортнянського, Березовського, Веделя, Лисенка та інших. Звучали солоспіви та псалми, літургії. Зокрема, дуже проникливо співав Роман Цимбала молитву «Ave Maria».

— Коли лунає в храмі музика, здається, що саме небо співає, бо її божественна аура змінює людей, очищує їхні душі, засіваючи їх добром, — сказав настоятель церкви святого Йосафата отець Михаїл, повідомляє Любов ДОЛІД, Львів.