В один із вечорів посеред робочого тижня на стовпах у районі перехрестя Костянтинівської вулиці з Верхнім та Нижнім Валами з’явилися оголошення з закликом прийти на вуличне свято. Привід дуже радісний і довгоочікуваний для усіх, хто живе, працює чи проводить вільний час на київському Подолі — поява регульованого наземного переходу через вказане перехрестя.

Раніше люди були змушені користуватися похмурим та брудним підземним лабіринтом. Там, як і у більшості київських переходів можна було придбати усілякі потрібні й непотрібні дрібнички, туди ж виходить один із виходів станції метро «Контрактова площа». Вихід до відомого «будинку-монстра» на Нижньому Валі давно був закритий, щоб уникнути травмування перехожих під час будівельних робіт. Але вони поставлені на павзу, а люди все одно були змушені наражати себе на небезпеку, перебігаючи дорогу до цього боку вулиці.

І СОБІ, І ЛЮДЯМ

Авторка петиції про створення даного переходу Уляна ПОЛТАВЕЦЬ наголошує: це історія про те, як дії всього кількох звичайних людей можуть привести до змін та зробити життя тисяч мешканців та гостей міста більш комфортним.  «Останні сім років я проводжу на цій вулиці 80% свого часу. Півтора роки тому мені набридло ризикувати своїм життям по кілька разів на день, перебігаючи кожну з цих вулиць, — каже Уляна. — Хоча я здорова молода людина, але обходити два квартали та спускатись під землю — абсурдно, коли є набагато зручніші та доступніші шляхи. Я вирішила оформити ідею, яка вже перезріла, в якусь конкретну ініціативу і запропонувала петицію щодо влаштування наземного переходу по вул. Нижній та Верхній Вал та Костянтинівська».

Петиція, подана в лютому 2018 року, не набрала необхідні 10 тисяч голосів у встановлені строки. Але її ініціаторку це не зупинило. Дівчину підтримала подільська спільнота. Разом вони змогли ефективно прокомунікувати з місцевою владою необхідність цього переходу.

На виїзні наради чиновників приходили мешканці району різного віку та статусу. Вони завзято опонували комунальникам, які вперто повторювали стандартні для подібних ситуацій тези: Вали зупиняться в заторах, наземні переходи — це загроза життю, вони нікому не потрібні, а дорогу перебігає дуже мало людей, це випадкові «лінивці» та заїжджі особи, які не знають альтернативних шляхів. Матусі показово для чиновників спускалися та піднімалися з візочками до підземки, літні люди нагадували, що рано чи пізно постаріють усі, і усім цей перехід буде не під силу, молодь уважно підраховувала «перебіжчиків».

Урешті крига почала потроху скресати. У червні 2018 року був створений регульований наземний перехід через Костянтинівську вулицю до «будинку-монстра». Його облаштували з пониженням бордюрного каменю, розширенням тротуару, встановленням тактильної плитки для людей з порушеннями зору. Безумовно, приємно, але три сторони перехрестя досі були віддані на відкуп машинам і заганяли пішоходів під землю.

У той же період було розширено пішохідну зону на Контрактовій площі, тож схема автомобільного руху на Подолі почала змінюватися. Чиновники пообіцяли, що в рамках реконструкції Костянтинівської вулиці розглянуть можливість створення пішохідного переходу по землі. Проєкт був розроблений давно, навіть поліція схвалила схему дорожнього руху. Знадобилося трохи більше року, щоб услід за першою ланкою з’явився наземний пішохідний перехід та світлофор через Вали.

На вуличному святі зібралися не тільки урбаністи. Тематичним подільським тортом, смаколиками й напоями з подільських кафе пригощалися і молоді кияни, і літні люди. Виник тут і імпровізований дитячий майданчик.

«Зручне місто потрібно усім, бо у певний час нашого життя усі ми стаємо маломобільними. Я дякую нашим дітям, народивши яких ми відчули бар’єрність нашого міста. Бо саме наше діти мотивували нас перейти від споглядання до дії, — каже Ольга МИРЦАЛО, засновниця спільноти «Київ дружній до батьків і малюків». — Бо саме діти дали нам, батькам (колишнім мобільним), стимул змінюватися самим і змінювати наше місто. Зміни не приходять самі, вони починаються з нас і наших маленьких кроків».

ВДАЛИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Перехід на Подолі — не перша подібна радісна звістка для київських пішоходів.

Ще 2016 року громада виборювала наземний перехід від Бесарабського ринку до Хрещатика в районі магазину Roshen. Пішохідна «зебра» містилася на кількадесят метрів далі, але нею користувалися мало — який сенс робити зайвий «гак»? За підрахунками активістів, на зазначеному місці, попри потужний потік машин і ризик для життя, дорогу перебігало кількасот людей на годину.

Тож улітку 2016-го було проведено акцію «Зебра краще, ніж вінок». Активісти накрили тканиною в чорно-білу смужку паркан, яким влада намагалася загородити нелегальний перехід. Таким чином натякнули, що найлогічнішим рішенням було б легалізувати цей перехід, перенісши «зебру» на землю.

Чиновники опиралися до останнього, аж поки серед «перебіжчиків» у цьому місці не був помічений сам мер Києва Віталій Кличко. Такий «козир» перебити було нічим. Тож наприкінці 2016 року на Бессарабській площі організували два нові наземні регульовані пішохідні переходи. Нерегульований перехід біля бокового входу до Бессарабського ринку, який був у зоні обмеженої видимості водіїв, демаркували та демонтували відповідні дорожні знаки

У той же час неподалік завершувалася реконструція ЦУМу. Ще у 2014 році КМДА оголосила інвестиційний конкурс на реконструкцію підземного пішохідного переходу на перетині вулиць Богдана Хмельницького і Хрещатик з облаштуванням додаткового входу в Центральний універмаг. Власники останнього, компанія «ЕСТА Холдинг», у 2015 році стали переможцями конкурсу і мали відремонтувати перехід (комунальну власність), натомість отримавши в користування рекламні площі. 

Планувалося замінити гранітне оздоблення та освітлення, оновити обладнання у насосній та щитовій, встановити відеоспостереження та навігацію. Йшла мова і про ліфти для маломобільних груп населення та навіть про будівництво входу до ЦУМу з підземки (цьому перешкодили технічні особливості комунікацій в районі)

На період ремонту в 2016 році новий проєктний офіс з команди менеджерів при Департаменті транспортної інфраструктури провів тривалий переговорний процес із КК «Київавтодор» та інвестором. «Київавтодор» традиційно противився ідеї наземного переходу, але завдяки внутрішній роботі всередині КМДА та об’єднаній позиції прогресивної громадськості та журналістів вдалося домовитись в якості експерименту організувати через дане перехрестя наземний перехід.

Ремонт завершився, оновлений ЦУМ відкрив свої двері наприкінці 2016 року, а підземний перехід так і лишився закритим. Люди із задоволенням користуються наземним переходом, який за документами досі працює в тестовому режимі. Один із проєктів-переможців Громадського бюджету-2018 передбачав установлення на цьому переході острівця безпеки. Він досі там не з’явився, але є ймовірність, що нарешті буде установлений восени 2019 року. Такий острівець цілком може стати «якорем», який сприятиме остаточному узаконенню переходу. Взагалі, наземні переходи на Хрещатику обговорюються у публічному просторі давно. Цілком імовірне їх облаштування на перехресті головної вулиці столиці з Прорізною вулицею в разі збігу обставин і тиску громадськості.

На Громадський бюджет 2020 року були подані проєкти з облаштування наземних переходів у районі станцій метро «Університет», «Театральна» та «Площа Льва Толстого». «Університетська» ідея стала переможцем, тож перехід по бульвару Шевченка (зараз функціонує підземний) має з’явитися наступного року. Уже деякий час існує «зебра» біля НПУ імені Драгоманова через вулицю Пирогова, яка дублює гілку того ж підземного переходу.

Переходи на «Театральній» та площі Льва Толстого коштів з Громадського бюджету не отримали. Але ймовірність, що вони будуть створені, все ж є, оскільки розпорядники бюджетних коштів можуть реалізовувати ідеї з Громадського бюджету поза ним, включаючи їх у свої плани та кошториси. Процес цей тривалий, комунікація між владою та громадою досі складна, але успішні приклади доводять, що можлива. Тож можна потроху готуватися до наступних святкувань уродин київських «зебр».