Каструлями і кришками на вулиці зранку грюкали в Києві, Одесі, Запоріжжі, Сумах, Львові працівники закладів харчування, які вимагають не обмежувати їхню роботу.  Так бізнес сфери гостинності відреагував на плани уряду ввести так званий «карантин вихідного дня».

Від 00:00 суботи до 00:00 понеділка торговельно-розважальні центри, спортзали, заклади харчування та культури по всій Україні муситимуть  зачинитися. Зможуть працювати лише продуктові магазини, аптеки, зокрема й ветеринарні, а також автозаправні станції. Таке рішення учора — 11 листопада 2020 року — попри протести бізнесу таки прийняв Кабінет Міністрів України.

Того ж дня Українська ресторанна асоціація організувала акцію протесту під Кабміном. Вони виступають проти карантину «вихідного дня».

Тільки 1,5-5% випадків захворювання на коронавірус пов’язані з відвідуванням закладів харчування, пояснюють в асоціації.  Натомість на суботу та неділю припадає основна частина виручки закладів громадського харчування. У вихідні дні ресторани заробляють в середньому 41% від свого тижневого обороту, бари — 40%, піцерії і кальянні — 35%, фастфуд — 31%, кондитерські — 30%. Про це йдеться у дослідженні компанії з автоматизації кафе і ресторанів Poster. Найменше залежать від вихідних днів кав’ярні та пекарні. Однак і для них дохід у суботу та неділю становить 27% і 25% відповідно.

Карантин «вихідного дня» спровокує спад доходів закладів харчування, кажуть аналітики. При цьому постійні витрати залишаться такими ж. Відтак ресторатори проти «вибіркових напівзаходів для вибіркових галузей».

«Нові обмеження неприємні та болісні для багатьох представників бізнес-спільноти, що зайняті у ресторанній, розважальній та культурній сферах. Уряд готовий підставити плече, аби підтримати наших підприємців під час посиленого карантину вихідного дня», — прокоментував рішення КМУ прем’єр-міністр України Денис ШМИГАЛЬ. Йдеться, зокрема, про компенсації зарплат під час призупинення роботи, надання потфельних кредитних гарантій та продовження дії державної програми доступного кредитування «Доступні кредити під 5-7-9%»...

У МОЗ вважають: карантин вихідного дня — чи не єдина можливість уникнути повноцінного локдауну. Та чи справді це зменшить кількість хворих, думки інфекціоністів різняться.  Натомість економісти у своїх прогнозах єдині — під час упровадження попередніх карантинних обмежень найбільше постраждав малий та середній бізнес, сфера послуг і культурна галузь. Повторний локдаун не стане винятком.  

«Під час великого карантину у квітні 40 закладів громадського харчування припинили свою юридичну діяльність. Я не думаю, що це буде аналогічний процес зараз. Тому що вихідний день — це не весь робочий час. Але принаймні ми однозначно побачимо ріст закриття. Хай не 40%, але відсотків 5-7 однозначно побачимо», — каже експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

На переконання бізнес-спільноти, державі потрібен план, що складається з розумних кроків, базується на світових практиках і накопиченому досвіді.  Натомість карантин вихідного дня вони порівнюють з «маскою» на підборідді = Водночас, необхідні чіткі та зрозумілі адаптивні кроки взаємодії з бізнесом, а не жорсткі тотальні обмеження, аби підтримати і економічне здоров’я країни, в тому числі. На переконання ж спільноти, жорсткий локдаун, і закриття більшості бізнесів на вихідні принесуть більше шкоди, ніж користі.

Бізнес-спільнота вкотре наголошує, варто розглядати кілька шляхів врегулювання ситуації та забезпечувати, наскільки це можливо, баланс здоров’я населення та економічного здоров’я.

Адже  Україна ще в січні, однією з перших в Європі, відреагувала на загрозу поширення COVID-19. Втім, санітарно-епідеміологічні заходи, були впроваджені в березні, і лише в травні — перші заходи з підтримки економіки.

«Безумовно, наразі час є непростим і важко всім — бізнесу, населенню, владі. Так, населенню все ж варто мати більший рівень самосвідомості, аби допомагати протидіяти поширенню вірусу. Компаніям варто, що, власне, більшість вже й робить, шукати нові ніші та можливості, максимально підтримувати кожного працівника. Однак, і влада має бути більш проактивною — як в питанні протидії поширення вірусу, так і в питаннях підтримки населення та бізнесу. Адже наразі, на жаль, цього не відчувається», — наголошує виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації, Анна ДЕРЕВ’ЯНКО.

Варто зауважити, що рівень економічної активності у вихідні є достатньо високим. Тож тотальне закриття на вихідні може боляче вдарити по підприємцям, а для декого — стати фінальною крапкою в роботі. Водночас, наразі компанії досить свідомо підходять до ситуації з COVID-19, до прикладу, виявляючи захворювання на підприємстві — встановлюють превентивні заходи, аби мінімізувати поширення, запроваджують принцип самоізоляції для тих, хто, імовірно, контактував із хворим. Запроваджують особливі правила та заходи безпеки при роботі з клієнтами, тощо.

У те, що магазини, розважальні та заклади харчування — найбільше місце поширення коронавірусу, підприємці не вірять. Переконують: дотримуються всіх правил, тому ризик зараження мінімальний. А от якщо у вихідні заборонити відвідувати ТРЦ, то скупчення покупців з’являться в інші дні.

«Закриття магазинів може призвести до збільшення і нерівномірного потоку покупців у будні дні. Ми можемо побачити десь якісь скупчення людей. Це дуже небезпечно», — говорить голова правління Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.

Днями  координаторки проєкту «Моніторинг політик кризового реагування на COVID-19 на регіональному і національному рівні силами громадянського суспільства» презентували підсумковий звіт з рекомендаціями для уряду та місцевої влади.

В рамках проєкту були проаналізовані місцеві рішення щодо недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19 та подолання наслідків карантину у більш ніж 170 містах та громадах 24 областей України.

«На жаль, швидкість прийняття владою рішень переважала над продуманістю ризиків, які з ними пов’язані. Серед основних недоліків більшості проаналізованих нормативних актів як національного, так і локального рівня — відсутність системи оцінки ризиків та оцінки потреб, — коментує менеджерка проєкту Валерія Вершиніна. — Зокрема, не враховані принципи зменшення шкоди за рахунок компенсації до запроваджених обмежень. Наприклад, при зупинці транспортного сполучення не враховувалися потреби транспортування  хворих,  при забороні партнерських пологів не забезпечувалося належне повідомлення породіль. Таких прикладів безліч».

Експертки проєкту вважають, що аналітика за результатами моніторингу у подальшому може стати основою для більш зваженого реагування на загострення санітарно-епідеміологічної ситуації з COVID-19 національному та місцевому рівнях.

«Виявлені недоліки національних та місцевих політик щодо COVID-19 переважно стосуються трьох аспектів: процесу прийняття рішень, коректного відображення статистики та управління інформаційними потоками, — вважає менеджерка проєкту Валерія ВЕРШИНІНА. — Зокрема, під час прийняття рішень не аналізуються потреби та ризик. Крім того, відсутня статистика захворюваності в  ОТГ за гендерною та віковою структурою. А інформування «всіх про все» без огляду на специфіку аудиторій перетворює на «білий шум» навіть важливу інформацію про коронавірус».

Серед першочергових рекомендацій до уряду України фахівчині проєкту зазначили: проведення на загальнонаціональному рівні аудиту ефективності рішень, політик та антикризових заходів, направлених на протидію поширенню коронавірусноії хвороби COVID-19; обов’язкову оцінку ризиків та запровадження механізмів зменшення шкоди під час прийняття рішень щодо введення обмежень і заборон; запровадження системи загальнонаціонального страхування медичних працівників на випадок зараження СOVID-19; повернення процедур «ковідних закупівель» до стандартних закупівельних процедур; формування гендерно чутливої статистики щодо поширення COVID-19 і його наслідків у розрізі громад, тощо.

Для ОТГ експертки радять створити у кожному місті й ОТГ профільні комісії з питань пандемії та її наслідків із залученням громадськості, надати вільний доступ до оперативної інформації про поширення СOVID-19 на окремому розділі офіційних сайтів ОТГ та місцевих рад (зокрема з розподіленням статистики за гендером та віком), затвердити на місцевому рівні політики кризових комунікацій громад з пересічними громадянами, представниками бізнесу та НУО, тощо.

Очікується, що в Україні карантин вихідного дня триватиме від найближчих вихідних і закінчиться наприкінці листопада. За попередніми даними, це від 14 до 30 листопада.