«Ми доклали всіх зусиль…»
Ще задовго до прильоту спортсменів національної збірної на летовищі почали збиратися десятки вболівальників із квітами та прапорами України в руках. У самому центрі аеропорту грав військовий оркестр.
«Що тут відбувається? Чому так багато камер? Кого зустрічають?» — запитує молодий чоловік, який щойно повернуся в Україну і перетнув кордон.
«Зустрічаємо наших героїв. Вже зараз мають бути», — відповів хтось із журналістів. Чоловік піднімає свої валізи і підходить до натовпу людей – теж вирішує особисто подякувати спортсменам за виступи.
«Я зустрічаю свою рідну сестру Катерину Дерун — олімпійку, яка представляла Україну у метанні списа, — на запитання, для кого квіти, відповідає молода мама Ольга Мельник. В її руках – прекрасний букет. Поруч стоїть донька Катерина. — Моя Катерина, названа в честь сестри, також дуже просилась поїхати зустріти тітку. Знаєте, вся наша родина дуже активно вболівала за українських олімпійців. Всі вони – неймовірні молодці. Зараз багато пишуть, що спортсмени збірної погано виступили, мовляв, мало медалей… На прикладі сестри я бачу, як вони цілий рік неймовірно важко працюють, викладаються на повну, прагнуть до перемоги – це заслуговує поваги і вдячності. Можливо, не все вийшло. Але загалом виступом збірної задоволена. До того ж бачила, що наших спортсменів, і мою сестру зокрема, засуджували. Але кожен із них – переможець вже тому, що отримав ліцензію і представив Україну».
Не встигаємо договорити, як чуємо неймовірне пожвавлення людей і вигуки: «Прилетіли! Вже йдуть!».
Посеред аеропорту першим з’являється Олег Верняєв з двома олімпійськими медалями на грудях. За ним – десяток інших представників національної збірної та тренерського штабу.
«Коли готуєшся до Олімпіади, то здається, що це щось нереальне – перемогти на такого рівня стартах. Звичайно, в голові багато думок, море емоцій, хвилювання. Однак, коли вже після виступу спустився з брусів і ще не знав навіть оцінки – чомусь був абсолютно переконаний, що я переміг. Я просто дуже цього хотів», — поділився першими враженнями від перемоги Олег Верняєв.
«Паралельні бруси — це найсильніший снаряд Олега. Я вірив, що в нас буде «золото», я налаштовував його лише на перемогу, — зізнається тренер спортсмена Геннадій Сартинський. — Два попередніх старти він набирав найбільші оцінки. Тому я просив лише про одне: заспокоїтися, підійти до снаряду і зробити те, що можеш. Так і вийшло. Він витримав. Ми зробили те, що від нас чекала країна. Я безмежно цьому радий».
Після перших слів привітання Олега Верняєва та його тренера Геннадія Сартинського запросили у мікс-зону, де вже чекали десятки камер українських телеканалів.
«Мій телефон після перемоги вібрував та дзвонив без перестану два дні. Я не міг всім відповісти. Ніколи в житті не отримував так багато привітань, — відповів спортсмен на запитання про те, чи відчував підтримку українців. — Звичайно, всі відчували колосальну підтримку вболівальників. Передовсім самі олімпійці там вболівали один за одного. За гімнастів – практично всі — борці, плавці, боксери, все керівництво спорту країни. Зустрічали вболівальників, що спеціально приїхали підтримати нас з України. І ще цікавий факт – з іноземців за Україну найбільше вболівали бразильські фани – їх було дуже багато».
На запитання про те, чому Олег не залишився до кінця Олімпіади в Ріо, адже йому навіть пропонували нести прапор України на офіційній церемонії закриття, спортсмен відповів: «Мені ще рано, щоб на відкритті чи закритті Олімпіади нести прапор України. Я не готовий, лише 22 роки. Треба рости – і за віком, і професійно. Тим більше що без команди гімнастів я сам не хотів там залишатися. А ще – неймовірно втомився і кілька днів буду відсипатися».
Не оминув Олег у розмові з журналістами і проблем українського спорту, зокрема гімнастики, про які, не зважаючи на ейфорію від перемоги, на думку Верняєва, не можна забувати: «Треба говорити чесно: у нас дуже багато залів по Україні. Але в них необлаштовані снаряди. Коли ми були дітьми, то вчилися на старому обладнанні. Воно ще якось трималося. Сьогодні ж, щоб молодим тренуватися, їм гріх давати радянські снаряди. Це просто соромно і непрофесійно. Рівень гімнастики у світі так виріс, що, тренуючись на вулиці, нічого не досягнеш».
Не встигли журналісти поставити всі свої запитання, як «кордон» із фото- та відеокамер буквально прорвали вболівальники. З вигуками: «Молодець!», вони облили Олега шампанським, підхопили його та почали підкидати догори. За найбільш відчайдушними відразу вишукувалась черга з кількох десятків фанів, що прагнули взяти у спортсмена автограф та сфотографуватись.
«Вітаю з перемогою сина», — звернувся кореспондент «Дня» до батьків Олега Юрія і Тетяни Верняєвих.
«Дякуємо. Певно, так, як ми, за нього ніхто не вболівав. Ми розуміли, що це Олімпійські ігри і що він дійсно докладе всіх зусиль, щоб перемогти. Тому вірили, підтримували і вболівали на всіх його стартах у Ріо, — говорить Юрій Верняєв. – На всі його виступи їздимо підтримувати з 2014 року. Син зізнається, що саме ми, батьки, – його талісман. Він цю перемогу заслужив. Знаєте, коли в Олега запитують, скільки часу він тренується, то чують у відповідь – 5-7 годин. Насправді лише ми і тренер знаємо, що кожного дня Олег займається від восьми до десяти годин. Це – неймовірна самовіддача справі, якою живеш. І лише це – секрет його успіху».
Олега перестають підкидати. Він шукає поглядом своїх батьків і запрошує їх підійти на фотосесію.
«У всіх нас – олімпійців – було неймовірне бажання взяти «золото» для країни. Після того, як я здобув срібну медаль у багатоборстві, був переконаний, що обов’язково переможе Жан (Жан Беленюк, срібний призер Ігор у Ріо з греко-римської боротьби. – Ред.). Я дуже вболівав за нього. Ми всі бачили, що він прекрасно виступив, але є запитання до суддів. Коли Жан взяв «срібло», я зрозумів, що це наш вихід. Як писали мені друзі – «тобі треба «розмочити» золотий рахунок України». Радий, що нам вдалося».
Під кінець зустрічі кореспондент «Дня» привітав спортсмена з перемогою від імені редакції та подарував йому фотоальбом «Жива історія», у якому зібрані найкращі яскраві суспільні, культурно-естетичні та політичні фотосюжети переможців щорічного Міжнародного фотоконкурсу «Дня». «Дуже дякую! Багато хто мене вітає словами і квітами. А з подарунком прийшли тільки ви», — посміхаючись, подякував спортсмен і передав книжку батькам. – Ми любимо хороші фото».
Нагадаємо, що сьогодні останній день Олімпіади у Ріо-де-Жанейро. О 02:00 розпочнеться урочиста церемонія закриття Ігор-2016, яку в прямому ефірі транслюватиме телеканал «UΛ: Перший».