Відкриття Першого Балтійсько-Чорноморського форуму «Через діалог до довіри», організоване Міжнародним центром Балтійсько-Чорноморських досліджень і консенсусних практик 1 грудня у Києві привернуло серйозну увагу через представницький склад учасників. На форумі зібралися відомі політики та колишні лідери України, Литви, Естонії, Молдови, Білорусі та Росії. Українську сторону представляли екс-президенти Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко. Від Росії виступив Геннадій Бурбуліс, соратник покійного президента Бориса Єльцина. Також під Меморандумом підписалися Валдіс Затлерс, свою підтримку висказав Лех Валенса та інші.

Учасники оголосили, що форум стане новою міждержавної ініціативою, яка повинна сприяти відновленню миру і стабільності у Східній Європі.

Підписанти Київської заяви сподіваються зробити Балтійсько-чорноморський цивілізаційний простір плідним для створення нових форм добросусідської, відповідальної, миротворчої співпраці. «Беручи до уваги зростання глобальних і регіональних викликів і загроз у результаті глибокої системної кризи на рубежі XX-XXI століть, ми відзначаємо назрілу потребу у нових методах і способах діалогу, довіри, злагоди, взаємної поваги та консенсусу і об'єднуємося задля спільної цілеспрямованої практичної миротворчої діяльності під егідою створюваного Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень», — констатується у заяві.

Соратник Бориса Єльцина, що разом із ним підписав Біловезьку угоду, Геннадій Бурбуліс засмучений тим, що в сучасній Росії такі сильні фантомні болі від цілком закономірного процесу — розпаду Союзу, що там «жадають дивитися на теперішнє через травми минулого». Проте Геннадій Бурбуліс ідеалістично вірить у можливість вплинути на нинішнє керівництво Росії, щоб змінити агресивну зовнішню політику Кремля: мовляв, треба допомогти Путіну зробити крок у цьому напрямку.

Колишній керівник Молдови Петро Лучинський згадав 15-у пораду лідера буддистів Далай-Лами XIV про ненасильство, що породжує діалог і компроміс.

Власне, «рада старійшин», як уже встигли охрестити ініціаторів Київського заяви, у своїй майбутній роботі в рамках недержавної і культурної дипломатії апелюватиме і до релігійних діячів, а також до професіоналів у сферах культури, мистецтва і науки, до лідерів громадянського суспільства і до засобів масової інформації з пропозиціями про співпрацю.

«У разі створення Балтійсько-Чорноморського об’єднання, посилення економічного співробітництва його країн-учасників може виражатися у спрощенні ведення бізнесу на спільному економічному просторі, у спільних енергетичних, логістичних та інфраструктурних проектах, що сприятимуть економічному розвитку регіону. Цей напрямок зовнішньополітичної стратегії має великий потенціал. У питаннях безпеки наша співпраця є визначальною – взаємопідсилюючи один одного, забезпечувати загальну безпеку наших країн. Зараз ми почали обговорення на високому рівні досвідчених державних діячів, розроблятимемо концептуальні рішення і сподіваємося на політичну і юридичну імплементацію ініціативи керівництвами країн», - прокоментував «Дню» виконавчий директор Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень і консенсусних практик Арсеній Пушкаренко.

«Нова платформа готова до уточнення завдань і вироблення методів та засобів здійснення громадської дипломатії та до прийняття до своїх лав нових авторитетних підписантів», - підкреслила президентка Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень і консенсусних практик Ірина Верещук.

Також читайте матеріал «Крок до Балтійсько-Чорноморського «поясу» безпеки»