З 2007 року на базі Спеціального аварійно-рятувального загону МНС України в місті Ромни Сумської області працює Кінологічний центр МНС України. Цей Центр є одним з найсильніших у країні і готує професійних собак-рятувальників, які разом з працівниками МНС допомагають постраждалим людям у різних надзвичайних ситуаціях.

Крім постійної роботи з українськими рятувальниками, в Кінологічному центрі МНС України проводяться спеціальні навчання або курси підвищення кваліфікації, де професійні кінологи та експерти діляться зі слухачами своїм досвідом, розкривають нові прийоми у вихованні або дресурі собак, описують важливі тенденції розвитку кінології в Україні та світі.

Цими вихідними в Роменському Кінологічному центрі МНС України пройшли останні цього сезону заняття для інструкторів, і завершилося це навчання абсолютно новою і незвичайною для слухачів темою - собачим їздовим спороти.

Суддя Кінологічної Спілки України (КСУ) з робочих якостей їздових собак, член Національного клубу Північних Їздових Порід Ірина КОСТЮК розповіла про історію зародження собачого їздового спорту, його особливості в Україні та світі і на практиці познайомила слухачів з роботою каюрів і професійною екіпіровкою для їзди на собаках.

«День» відвідав цю незвичайну кінологічну лекцію і записав для своїх читачів найяскравіші моменти.

ГОНКА МИЛОСЕРДЯ

Історія командної роботи людини і собаки сягає стародавніх часів, окремі археологічні дослідження виявили упряжки віком близько 7000 років, адже собаки були поруч із людиною тривалий час і всіляко допомагали їй у різних сферах життя.

Оформлятися як спорт їзда на собаках почала на поч. ХХ століття. У 1907 році офіційно з'явився перший клуб любителів їздових собак, а в 1908-му ним вперше була проведена офіційна спортивна гонка на околиці міста Нома на Алясці. Проте у всьому світі популярність собачий їздовий спорт отримав завдяки Великій гонці милосердя 1925 року і знаменитому псу Балто. Упряжки у нас безпосередньо асоціюються саме з цим ім'ям.

Історія трохи сумна, на початку 1925 року в поселенні Ном, що на Алясці, розгорілася дифтерія, і лікарням була критично потрібна протидифтерійна антитоксична сироватка. А містилася вона в місті, що розташовувалося за тисячі миль від поселення. Через снігову бурю літаки не могли подолати цю відстань, тому було ухвалено рішення доставити вакцину на собачих упряжках. І це було 1085 кілометрів шляху в найскладніших погодних умовах.

Балто - пес, який стояв на чолі упряжки на останній ділянці шляху від Блаффа до Нома, 84 км. Він виявив сміливість, прекрасно орієнтувався у складних ситуаціях, незважаючи на кілька смертельно небезпечних пригод і сильну заметіль, упряжка під його лідерством подолала складний шлях і доставила ліки. Сироватка замерзла, але не зіпсувалася, і з її допомогою дифтерію було зупинено, а Балто та інші собаки були визнані героями на Американському континенті.

Гонка Милосердя послужила поштовхом до того, що собачі упряжки, хоча вже виходили з ужитку як транспорт через виникненням нових засобів пересування, знову отримали популярність як  розважального, так і спортивного спрямування.

На згадку про Гонку Милосердя щорічно на Алясці за маршрутом доставки вакцини відбуваються найбільші в світі перегони на собачих упряжках - Айдітарод (Iditarod). Сьогодні маршрут руху трохи змінений і збільшений, проходить його одна упряжка протягом декількох днів (тобто кожен окремий каюр зі своєю упряжкою, не в естафетному режимі), але головне її завдання - зберегти в пам'яті людей той героїчний забіг.

«ПОРОДА НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ»

Насправді якщо собака хоче бігти, йому і господареві це подобається - то порода не має значення.

У змаганнях на упряжках є 3 групи учасників:

1. (Перша) CEC 1 - упряжки собак північних їздових порід з родоводами FCI і організацій, визнаються FCI, що включають принаймні одного собаку породи сибірський хаскі;

2. (Друга) CEC 2 - упряжки собак північних їздових порід з родоводами FCI і організацій, визнаються FCI, у яких відсутні сибірські хаскі;

3. (Третя) OPEN - упряжки собак будь-яких інших порід, собак північних їздових порід з родоводами організацій, які не визнаються FCI, собак без родоводів і метисів.

РІЗНОВИДИ ЇЗДОВОГО СПОРТУ

Сьогодні їздовий спорт поділяють на два види: снігові дисципліни і безсніжні (dry-land).

Снігові гонки розрізняють залежно від відстані дистанції. Це:

- спринт (до 25 км) - найбільш часто використовуваний в Україні, часто - одноденні, іноді бувають дводенні;

- middle (до 250 км) - можуть тривати кілька днів;

- long (гонка понад 250 км) - на дуже велику відстань протягом кількох днів, з великими упряжками.

Крім того, снігові гонки поділяються за дисциплінами на:

1) скіджорінг - буксирування лижників з собаками (від 1 до 2-х); розділяється на чоловічі і жіночі, юніорські (юнаки та дівчата) та дитячі дисципліни;

2) пулка - гонки лижників c собаками (від 1 до 2-х), запряженими в пулку (маленькі сани між лижником і собакою). В Україні дисципліну не представлено);

3) гонки собачих упряжок з нартами (від 2-х і більше).

Dry-land - дисципліни проводяться по твердому покриттю без снігу. Серед них виділяють:

1) канікрос - 1 собака буксирує спортсмена, що біжить;

2) байкджорінг - 1 собака буксирує велосипед;

3) скутерінг - собаки (від 2-х) буксирують спеціальний скутер для собачої упряжки разом зі спортсменом;

4) картинг - собаки (від 4-х) буксирують спеціальний карт, керований людиною.

У ЩО ВДЯГНУТИ СОБАКУ?

Залежно від дисципліни існує різний інвентар для занять їздовим спортом на собаках.

Один з найголовніших атрибутів - це їздова шлея. До шлеї є певні вимоги, які висуваються з метою захисту собаки від травм. Шлея має бути з тканинного матеріалу, це не повинна бути шкіра, не має бути металу або пластику, вона не повинна ніде терти, тиснути, обмежувати рухи. Крім того, шлея повинна мати м'яку підкладку і бути підігнана під собаку.

Наступним важливим елементом їздової амуніції є потяг. Це  елемент з’єднання між собакою і буксированим об'єктом: велосипедом, нартою або каюром, його довжина коливається від 2 до 3 метрів. Потяг повинен бути м'яким і мати амортизуючий елемент (гумку. - Ред.), який гасить різкі ривки собаки.

Нашийник має бути м'яким і не повинен травмувати собаку. Здебільшого спортсмени віддають перевагу напівудавкам.

Для канікросу існує спеціальний пояс, який використовується і бігунами, і лижниками. Його завдання - правильно розподілити і спрямувати центр прикладання собачої сили до точки рівноваги бігуна.

Для попередження потрапляння потяга в колісний транспорт використовують дугу або вудку, які кріпляться на кермо велосипеда.

Ще одним важливим елементом захисту собаки є капці, які використовуються в разі потреби або на вимогу організаторів змагань. Найчастіше використовуються в снігову мокру погоду, влітку на сухій землі або піску тощо.

ВІД ТЕОРІЇ - ДО ПРАКТИКИ

Відповівши на безліч запитань зацікавлених слухачів, Ірина КОСТЮК здивувала присутніх пропозицією подивитися роботу каюрів у дії. Як виявилося, сніжна погода привела в Суми активних київських спортсменів разом з нартами і їхніми чотирилапими друзями!

Вийшовши на вулицю, учасники лекції змогли на власні очі побачити ефектний в'їзд на територію Кінологічного центру двох упряжок на нартах - трійки з самоїдів і якутської лайки і двійки з хаскі і маламута.

Каюри продемонстрували бездоганне управління своїми улюбленцями, після чого наочно показали, як виглядають спортивні нарти, навіщо потрібні ті чи інші кріплення, пояснили, які команди треба виконувати їздовим собакам для успішного проходження гонки і, звичайно, дали можливість поспілкуватися з «тягловими» собачками.