Рішення про відзначення уродженки Локачів — Лариси Івшиної (Жаловаги) — ухвалила сесія селищної ради 23 грудня 2016 року, і ось настала нагода зустрітися  із землячкою, яку в містечку не забувають, і висловити їй свою пошану. На сесії депутати одноголосно підтримали клопотання педагогічного колективу Локачинської школи-гімназії про присвоєння відомій землячці, головному редакторові всеукраїнської газети «День» Ларисі Олексіївні Івшиній (Жаловазі) звання «Почесний громадянин селища Локачі».

ЛОКАЧИНСЬКИЙ СЕЛИЩНИЙ ГОЛОВА БОГДАН ІУС ТА СЕКРЕТАР СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЛЕСЯ ПОЗНЯКЕВИЧ ВРУЧАЮТЬ ПОЧЕСНУ ВІДЗНАКУ

— У Локачах пам’ятають Ларису Олексіївну, бо вона завжди була прикладом для нашої молоді. Прикладом того, як здібна людина завдяки своїм талантам, своїй громадянській позиції досягла тих висот, якими пишаються її земляки і вся Волинь, — каже Локачинський селищний голова Богдан ІУС. — Громаді потрібні такі приклади, такі особистості, які спонукають до руху вперед, які прославляють нашу спільну малу батьківщину. Ми мали чимало пропозицій щодо присвоєння звання почесного громадянина селища. Наприклад, є підприємець, який спорудив великий торговий центр... Але кандидатура Лариси Івшиної (Жаловаги) була поза конкуренцією. Наші депутати опитали людей по своїх округах, і саме за неї локачани віддавали свої голоси. Це дуже показово: так прожити родині її, так прожити їй самій, щоб і через роки, десятиліття люди зберігали добрі враження про дідів-прадідів, батьків, шанували саму Ларису Олексіївну...  Можу тільки сказати, що ми, можливо, вже трохи й запізнилися із цією відзнакою, її  варто було вручити значно раніше, бо це — та подія, та відзнака, яка давно очікувана локачанською громадою.

«Гуманітарна аура нації», над якою працює Лариса Івшина, підносить громадян, вона — з людей, які тримають над Україною її інтелектуальне небо. Любимо, пишаємось і дуже-дуже чекаємо в гості!» — так говорила директор НВК «Локачинська загальноосвітня школа I — III ступеня — гімназія» Оксана САХАРЧУК, котра й була  ініціатором присвоєння Ларисі Івшиній звання «Почесний громадянин селища Локачі», коли дізналася про рішення селищної ради. Урочиста церемонія вручення відзнаки відбувалася в стінах рідної Ларисі Івшиній гімназії. Вшанування стало подією з цікавим сценарієм, з великою щирістю і подякою, бо, вважає Оксана Сахарчук, людині треба дякувати тоді, коли вона серед нас, дякувати вчасно й не боятися говорити слова захоплення. І  пророчими нині видаються слова, які кілька років тому сказала «Дню» Лариса Лаценко (Малінчук) після зустрічі  з однокласницею (у ранзі головного редактора всеукраїнської газети)  на презентації фотовиставки «Дня» в Луцьку: «Із Ларисою Івшиною ми однокласниці, і я з ностальгією пригадую час, коли ми не вступили після школи до вишів,  і Лариса організувала не більше і не менше — дівочу бригаду малярів. Ми так «вкалували» на колгоспній фермі! Але це був неповторний час. Тоді ж Лариса подарувала мені знімок, який із властивим нам, юним, максималізмом підписала: «Якщо колись дасть Бог стати знаменитістю, то будеш гордитися знайомством». Ми всі тоді мріяли стати суперзірками. Але я часто згадую ці її пророчі, як виявилося, слова і думаю: так і треба жити, так і треба мріяти, і все робити, щоб виявити свій талант, зробити справу, заради якої Бог і покликав нас на цю Землю. І Лариса якраз є для нас, локачан, прикладом втілення такої великої української мрії, прикладом того, що бути висококласними або другорядними часто залежить таки від нас самих».

ЕКСКУРСІЯ ШКОЛОЮ: ПОЧЕСНІЙ ГОСТІ — ПОЧЕСНИЙ СУПРОВІД

Вчитель Локачинської гімназії Людмила Чайковська (Аксьонова) навчалася з Ларисою Жаловагою в паралельних класах. Її маму, Павліну Федорівну Аксьонову, яка була першим вчителем Лариси Жаловаги, пов’язували зі своїми учнями особливі стосунки. Вона слідкувала, як вони облаштовуються у житті, які висоти здобувають, які спади переживають, і допомагала своїми мудрими порадами. Але Лариса, каже Людмила Михайлівна, навіть для її мами стояла на особливому місці. «Мамі дуже хотілося, щоб Лариса досягла всього того, до чого була здатна. Вона казала, що з перших хвилин у класі вирізняла дітей талановитих, бо в їхніх очах були особливий блиск і допитливість. Цей блиск і допитливість вона побачила і в очах Лариси. Завжди, буваючи в Локачах, Лариса провідувала свою першу вчительку. Я не бувала присутня при їхніх розмовах, виходила, бо відчувала, що то — їхнє, інтимне, душевне. Пригадую, як мама, вишиваючи серветки мені та своїй онучці, сказала: «Вишию серветки і Ларисі», й вишила, й вручила».

У  школі, пригадує Людмила Чайковська-Аксьонова, Лариса Жаловага була дуже активною, у них весь клас був такий собі «загальний живчик». Прекрасно навчалася. А головне, була і залишилася, незважаючи на свої статуси, людиною без пихи. У гімназії цінують, як у важкі для освіти часи (в матеріальному плані) за сприяння  Лариси Івшиної локачани отримали цілий комп’ютерний клас. Гімназія має велику бібліотеку книжок, виданих «Днем», учні ними цікавляться,читають їх ще й тому, що це — справа їхньої випускниці, котра всі ці роки після закінчення нею школи була і є, каже Людмила Чайковська, прикладом для молоді, прикладом того, як талант, наполегливість і порядність таки досягають висот у житті.

ЗУСТРІЧ БУЛА УРОЧИСТА, АЛЕ ПОЗБАВЛЕНА ФОРМАЛЬНОГО ОФІЦІОЗУ. НАВПАКИ — ТЕПЛА ПО-ДОМАШНЬОМУ (НА ФОТО ПРАВОРУЧ: ТІТКА ЛАРИСИ ІВШИНОЇ — ЛЮДМИЛА АРХИПІВНА)

У рідній школі Ларису Івшину (Жаловагу) зустрічали короваєм, який спекли у шкільній їдальні, і він вдався дуже гарний. В актовій залі відбулася власне урочиста церемонія вручення відзнаки  «Почесний громадянин селища Локачі». Прозвучало багато привітань від місцевої влади, учнів, вчителів, земляків. Хвилюючим сюрпризом для Лариси Олексіївни та всіх присутніх стала демонстрація слайдів зі світлинами із її життєвого шляху під пісню «Музика рідного дому»,  яку виконали школярі.  Директор гімназії Оксана Сахарчук на пам’ять про зустріч вручила Ларисі Івшиній оберіг із пахучих волинських трав, щоб він нагадував про малу батьківщину, надихав і обороняв на  всіх життєвих перехрестях. А опісля був  «Урок від Лариси Івшиної», бо земляки давно чекали на цю зустріч, аби почути її живе слово, її міркування.

Такі зустрічі, вшанування, які відбулися вчора в Локачинській гімназії, завжди хвилюючі. Але пам’яттю про цю зустріч залишиться у школі і галерея з кращих фотознімків Міжнародного фотоконкурсу газети  «День», які подарувала рідній школі Лариса Івшина. Також вона вручила сертифікат про іменну стипендію для учнів НВК «Локачинська ЗОШ I-III ст. — гімназія» від головного редактора газети «День». Стипендія надається найкращому учню/учениці НВК «Локачинська ЗОШ I—III ст. — гімназія» за успіхи у навчанні та за активну громадянську позицію. Розмір стипендії — 300 гривень на місяць протягом навчального року.  У школі, поділилася директор закладу Оксана Сахарчук, і учні, й педагоги одностайно визначили кандидатуру стипендіанта. Це 11-класниця Оксана Питюк, яка успішно виступала на численних предметних олімпіадах на рівні області.

Дні «Дня» на Волині продовжаться сьогодні в Луцьку — відкриттям Міжнародної фотовиставки «Дня» у бібліотеці СНУ імені Лесі Українки о 12-й годині. А о 13-й відбудеться зустріч-дискусія з головним редактором видання Ларисою Івшиною та презентація книжкових новинок газети.

Фотовиставка «Дня» перебуватиме у Луцьку до 14 травня (вул. Винниченка, 30А, з 9-ї до 17-ї години, субота з 10.00 до 16.45, неділя — вихідний, вхід вільний).