«Влада не запанувала над ним»
«Я довгий час залишався при владі. На різних посадах», — з цього почав свій виступ під час презентації книги перший президент Леонід Кравчук. Якщо брати період незалежної України, то після свого президентства (1991—1994 рр.), Кравчук став народним депутатом. До цього заслуга Леоніда Макаровича відома — якщо коротко, то він зіграв ключову роль в розвалі Радянського Союзу (Біловезька угода) і відновленні незалежності України (були підписані всі установчі документи). Отже після президентства Кравчук стає народним депутатом і в цей період з боку нового очільника держави Кучми та голови його адміністрації Дмитра Табачника організовується свого роду цькування попередника.
«Приїхав в Україну президент США Білл Клінтон, — згадує показовий випадок перший президент, і такими відвертими спогадами пронизана вся книга. — Постало питання, чи запрошувати Леоніда Кравчука до Червоного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, який я свого часу закінчив, чи ні. Кажуть «Кучмі буде незручно», тому нова влада вирішила не запрошувати — ні мене, ні мою дружину, яка також закінчила цей університет. Так от, приїхав Клінтон у Київ, всіх запросили, а нас ні. Тоді на це зібрання мене запросити вирішив сам президент США, і поїхав я туди у супроводі американської охорони. Відповідно сидіти мені довелося не в українському, а в американському секторі. Тобто в себе на Батьківщині я був гостем».
НА ПРЕЗЕНТАЦІЇ КНИЖКИ ЛЕОНІДА КРАВЧУКА «ПЕРШИЙ ПРО ВЛАДУ» БУВ СПРАВЖНІЙ МЕДІЙНИЙ АНШЛАГ
Вже за часів президентства Віктора Ющенка Кравчук також обирався народним депутатом, згадує він сам, а ще брав активну участь в переговорах з Вселенським патріархом Варфоломієм щодо надання Томосу Український православній церкві, що стало реальністю буквально днями. Але підвалини закладалися ще тоді. За часів президентства Віктора Януковича Кравчук вже не був депутатом, але брав активну участь в підготовці проекту нової Конституції, очоливши Конституційну Асамблею при Президенті. І от після відомих подій 2014 року Леонід Кравчук мав можливість подивитися на владу збоку й, за його словами, «побачив багато цікавого».
Зустрічі з молодими людьми в різних аудиторіях, які в майбутньому планують стати політиками і які запитували його про систему влади, спонукали першого президента написати книгу. Однак спершу він перебував в роздумах і шукав певної підтримки — людину для співпраці, проте після розмови з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною, він остаточно вирішив приступити до роботи. «Коли перший президент повідомив мені, що збирається писати нову книгу, я запитала його: чи зможе він бути відвертим? «Максимально старатимуся», — відповів Леонід Макарович», — пригадує головний редактор «Дня». В результаті — літературним записом і упорядкуванням книжки займався редактор відділу політики «Дня» Іван Капсамун, за участі автора «Дня», письменника Володимира Панченка.
Отже підсумок співпраці — авторська книга першого президента під назвою «Перший про Владу». Вона було представлена у день народження Леоніда Кравчука (85 років), 10 січня, у галереї «Лавра». У такий спосіб, як наголосила Лариса Івшина, започаткувалася традиція зустрічати день народження інтелектуальним подарунком. Зала, де відбувалася презентація була переповнена, прийшли всі основні центральні засоби масової інформації — телеканали так точно. Цікавість ЗМІ — позитивний сигнал для популяризації книжки.
«Особливість і важливість книжки, як на мене, полягає в тому, що в ній говориться не про проблеми загалом, а про проблеми та їх носіїв — президентів, прем’єрів, Верховну Раду — з конкретними прізвищами та посилами, позитивними чи негативними», — розповів Леонід Кравчук. За словами першого президента, у книзі йдеться не просто про період, а про ідеї, філософію діячів і те, як вони впливали на Україну.
«Це була неймовірно цікава й змістовна робота, — поділився Іван Капсамун. — Насправді завдання стояло створити не наукове дослідження чи підручник, потрібно було доступною, легкою мовою розповісти про досить складні історичні процеси як радянського періоду, так і незалежної України. Бо хоч наша країна за ці 27 років пережила дуже багато подій, тим не менш, вони мало чого навчили наших політиків. В абсолютній більшості вони є поверховими у своїх виступах, аналізуючи ті чи інші проблеми політики не бачать причинно-наслідкового зв’язку. А ця книга — допомога сучасним і майбутнім політикам краще пізнати історичні процеси. Тут є конкретика, дається оцінка. І коли це робить перший президент, який безпосередньо відновлював і створював незалежну Україну, ці оцінки є надзвичайно цінними».
Рецензентами книжки виступили відомі люди: Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України; Лариса Івшина, головний редактор газети «День»; Леонід Губерський, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
«Я назвав би цю книгу «Уроки Кравчука» — це уроки патріота, державника, — каже Юрій Щербак. — Він може помилятися, ми можемо з ним не погоджуватися, але ми повинні прислухатися до його слів. Бо це слова людини мудрої, виваженої, яка знаменували цілий етап української історії. Людина, яка навічно увійшла у світову історію. І тому я думаю, що ця книга стане новим етапом розуміння тих процесів, які відбуваються в Україні. Бо, на жаль, вони часто стандартні, помилки повторюються. А перший президент застерігає від того, щоб повторювати ці помилки. Нації нарешті потрібно подорослішати. Нам треба справді вийти на той європейський шлях, куди нас закликав Леонід Макарович».
Як підмітила Лариса Івшина, «у часи кристалізації нашої незалежності, скільки людей зберегло в собі українськість — тих, які були вмонтовані в партійний апарат? Адже це було абсолютно небажано для кар’єри. Усі, хто мали в собі сентименти, заховали їх дуже глибоко. І тут раптом виходить постать, у якій видно сліди незагубленої української душі. Книга «Перший про Владу» важлива й в тому розумінні, що Леонід Кравчук добровільно погодився на дострокові вибори, не «тримаючись» за посаду. Тобто це книга людини, яка мала владу, але влада не запанувала над ним».
«У цій книзі викладена частина душі, — ділиться враженнями Леонід Губерський. — Новітня історія схоплена рядками цієї книжки, що поєднала досвід практичної роботи людини, що пройшла великий шлях, і її політичну мужність... Мудрість пронизує усю книжку... Вона актуальна зараз не тільки для політиків. Це наша новітня історія для тих, кому небайдужа доля України, як вона була небайдужа автору».
Резюмуючи презентацію, Леонід Кравчук зазначив: «Нам є з кого брати приклад: Ярослав Мудрий, Володимир Великий, Володимир Мономах, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Михайло Грушевський, Павло Скоропадський і це далеко не повний список. Дві події 1990-х років — утворення незалежної України, консенсус Біловезької угоди, який змінив світ — напрямки розвитку не тільки України, а й Європи. Усе це було, як і багато інших подій. Але чомусь про це забувають. І навіть якщо я когось з цього приводу критикую, то не заради того, щоб когось принизити, а себе вивищити. Нам потрібно з нашої історії зробити висновки, щоб більше не повторювати помилки».
Детальніше про презентацію книги — у найближчих випусках газети «День».