Хто пожертвував свободою заради безпеки, не заслуговує ні на свободу, ні на безпеку.
Бенджамін Франклін, американський учений-фізик, державний діяч, дипломат і публіцист.

«Крим став нефотогенічним…» (фото)

У Києві відкрилась виставка світлин журналіста Миколи Семени, якого переслідують на анексованому півострові

Трохи більше десяти фото представили у Кримському домі, також в експозиції є чистий аркуш. Все це нагадує про драматичну подію: у квітні 2016 року у Сімферополі російські силовики увірвалися до Миколи Семени з обшуком і вилучили 900 гігабайт інформації, 80% з якої становив фотоархів за 20 років роботи. Тож на виставці «Цілковито вилучено» представили крихти, які вдалось врятувати від «управління ФСБ Криму» (ми анонсували подію у матеріалі «Те, що не відібрали ФСБшники» у №229 «Дня» за 15 грудня). Це – акт підтримки журналіста, якого окупаційна влада незаконно звинуватила в закликах до порушення територіальної цілісності. Нагадаємо, минулого тижня Миколі Михайловичу вручили обвинувальний акт, зараз він з адвокатами готується до судового розгляду справи. Миколі Семені загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Виставку «Цілковито вилучено» організували громадська організація «Крим SOS» і мультимедійна інформаційна платформа «Крим. Реалії». Співзасновник і координатор «Крим SOS» Таміла Ташева розповідає: «На фотовиставці лише 11 робіт. Це те, що нам надав сам Микола Семена. Під кожною є маленький текст, який він сам написав. Ми спеціально не коригували ці тексти, це доволі емоційні розповіді від першої особи. Також Микола написав звернення до аудиторії. Ми хотіли поспілкуватися з ним сьогодні тут по скайпу, щоб він побачив людей, які прийшли, бо насправді цей захід є дуже важливим для нього. Але, на жаль, він зі своїм адвокатом у Криму спілкується з представниками «силових відомств» півострова, тому це не стало можливим».

Таміла Ташева також згадала своє знайомство з Миколою Семеною: «Я почала громадську діяльність у 2003 році, ми робили якісь круглі столи, обговорення. Тоді для нас у Кримськотатарському молодіжному центрі було величезною радістю, якщо пан Микола приходив на якийсь захід, бо він як аналітик багато чого міг сказати. Ніколи б не подумала, що через стільки років ми займатимемося тим, що будемо допомагати у тому, щоб його не засудили, добиватися його звільнення і виїзду з території Криму, який він справді дуже любить».

Керівник проекту «Крим. Реалії» Володимир Притула називає Миколу Семену надзвичайно талановитою, мужньою та розумною людиною. «Ми його більше знаємо як професійного журналіста, я читаю його тексти понад 20 років у різних виданнях, і для мене певною мірою ця виставка – теж відкриття його як фотохудожника, репортера, - ділиться Володимир Притула. – Я бачив, що він багато знімав, але не завжди звертав увагу на результати цієї роботи. Тим, хто хоче, щоб Микола мовчав, не вдасться цього зробити. Зараз він не все може сказати, не все може написати, але він продовжує фотографувати. Навіть те, що в нього вкрали його архів, його не зупинило. Думаю, ми ще побачимо на його світлинах сучасний Крим. І сподіваюся, він сам зможе відкрити тут виставку своїх кращих фоторобіт».  До речі, роботи Миколи Семени, який до анексії довго був кореспондентом «Дня» у Криму, брали участь у нашому фотоконкурсі. Поетичність кримської природи, місцеві митці та їх твори, соціальні та політичні акції, просто цікаві спостереження – все це містилось у доробку журналіста.

Сам Микола Семена висловився у згаданому зверненні. «Крим, попри свою природу, став нефотогенічним півостровом. Коли регіон стоїть на межі війни, коли жителів Сімферополя та інших міст вже тренують тікати у підвали «учбовими» сиренами, щотижнево стверджують про затримання «диверсантів», а президент сусідньої держави у фільмі каже, що був готовий застосувати по Криму ядерну зброю – тут не до красот моря та гір. Тим більше, відвідування гірсько-лісних районів заборонено, - пише журналіст. – Кажуть, через пожежну безпеку, насправді – через підозру до всіх, через побоювання, що хтось набреде на численні тренувальні табори для бійців та «ополчення», розкидані по лісах».

Микола Михайлович додає, що нині на півострові фотохудожники та фоторепортери надають перевагу непоказним фотокамерам, які не привертають увагу, або навіть смартфонам. А вільно знімають тільки працівники провладних видань. «Якщо у місті, а тим паче у лісі, з’являється людина з фотокамерою – це вже викликає підозру, і чим професійніша камера, тим більшу. У мене кілька разів «ополчення» перевіряло відзнятий матеріал, але «крамоли», на щастя, не знайшли, а довести комусь, що такі перевірки незаконні, неможливо. Це ще підозріліше…», - зазначає Микола Семена.

Серед світлин, представлених на виставці, дуже символічною є робота з кількома «разками» колючого дроту і супутниковими тарілками. Микола Семена назвав її «Свободу не спинити». «Будинки і вишки, обліплені супутниковими тарілками, не рідкість у Криму, їх стає все більше. Справа у тім, що зараз на півострові можна приймати лише російські канали, а це багатьох не влаштовує. І тільки через супутник можна спіймати телевізійні канали з України. Ця установка одного з будинків здалась мені символічною не тільки численністю тарілок, але й загородженням з колючого дроту. Поєднались два антиподи – символ свободи слова і символ ув’язнення, символ втрати усілякої свободи», - йдеться в авторському тексті.

Важливою частиною відкриття виставки стала дискусія «Журналістика в Криму: шляхи звільнення», у якій, зокрема, взяли участь Володимир Притула, Таміла Ташева, адвокат Миколи Семени Андрій Сабінін, в. о. голови Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, редактор відділу кореспондентської мережі «Дня» Ольга Харченко. Більше про важливі і дражливі питання, підняті під час розмови, читайте незабаром на нашому сайті.

Марія ПРОКОПЕНКО, Ольга ХАРЧЕНКО, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів