«Противлення злу мистецтвом»

Міжнародний фестиваль класичної музики  проводиться у Харкові з 1991 року. І всі 22 роки існування «Асамблей» їх очолює натхненниця та організатор музичного форуму Тетяна Вєркіна (нині ректор Харківського університету мистецтв ім. І. Котляревського). Основна ідея «Харківських асамблей» – просвітницька діяльність та інтеграція українського музичного мистецтва в європейський простір.

Традиційно обирають «героя», навколо якого формується мистецька програма. Цьогоріч це три ювіляра-класика:    Г. Гендель, Й. С. Бах та Д. Скарлатті (330-річчя від дня народження цих композиторів епохи святкує цього року весь музичний світ).  

Зустріч із музикою, що кілька століть втілює загальноєвропейські ідеали   людяності та  гідності, зумовила ідейну та художню спрямованість фестивальних  концертів.  Лунали  твори не тільки ювілярів, їх ідейних послідовників, а  й опуси сучасних авторів.

На відкритті «Асамблей» приємною подією стала оркестрова мініатюра «Сюрпризи від Скарлатті» іранського композитора Ехcана Таваккола, який зараз навчається в аспірантурі Харківського університету мистецтв. Дотепне, стильово довершене та оригінально оркестроване, це музикальне приношення стало  приємним сюрпризом для слухачів. А через кілька днів ще один сюрприз  відвідувачам  форуму підніс композитор Володимир Птушкін, який написав спеціально для фестивалю оркестровий твір «Екзерсіси по Генделю».

Ще одна тенденція «Харківських асамблей» має актуальний  напрям – аутентичне виконання, тобто дотримання такого характеру звучання, яке б сприймалося  достеменним і через три століття після написання творів. У програмі звучала, наприклад, старовинна блокфлейта і клавесин. Керстен Еккерт, німецький фахівець із барокової музики ,  і його партнерка з Харкова  Марія Бондаренко грали твори Баха так, що можна було себе уявити в атмосфері справжніх концертів епохи великого маестро.

Гостей  на фесті було багато, в тому числі вже відомих харків’янам зарубіжних музикантів – диригент та скрипаль Юрій Насушкін (Іспанія – Україна), віолончеліст Денис Сєвєрін (Швейцарія), співаки Крістіан Хільц,    Ріхард Реш  (Німеччина) та Сергій Стільмашенко (Франція).   Вперше завітали до Харкова диригент Віталій Ковальчук (Україна – Німеччина), фаготист Роман Резнік та арфістка Дельфін Константін Резнік (Норвегія).

Навіть у переліку учасників можна  побачити   тенденцію у ретроспективі «Асамблей», що особливої радості не викликає. Колишні наші співвітчизники, яких легко впізнати за прізвищами,  змінюють країну проживання і досягають за кордоном значно кращих мистецьких і суто життєвих  показників, ніж у нашій країні.

Це стосується не тільки інструменталістів, для котрих сьогодні відкриті усі двері в філармонічних закладах та консерваторіях  Європи, а й вокалістів. Можливо, їх  – у першу чергу. Сьогодні в Оперній студії Харківського університету мистецтв беруть участь співаки, які незабаром можуть прикрасити оперні сцени далеко за межами України. Це показала і вистава за рідко виконуваною оперою «Сільські співачки»  композитора Валентино Фйораванті, якого визнавав сам Джоаккіно Россіні.  Треба віддати шану наставникам молодих співаків, які не обмежуються у репертуарі  творами, що стоять на горі нотних полиць.

На   тлі відтоку мистецьких кадрів з України безперечні успіхи вихованців  Харківського університету мистецтв імені І. Котляревського сприймаються вже не з таким ентузіазмом, як десять або двадцять років тому. Для кого готують висококваліфікованих музикантів їх дбайливі педагоги? Як складатиметься доля талановитих молодих людей після закінчення творчого вишу? Такі питання неодноразово виникали у мистецьких вітальнях під час обговорень та просто у колі небайдужих до цих проблем фахівців.

До речі, у   рамках «Асамблей» була представлена  книжка віршів знаного музикознавця, професора Національної музичної академії України Марії Черкашиної-Губаренко. Це  вірші про те, як допомагає у житті поезія і музика. Про те, що    «музичні струмені душі» «з тенет нас вирвуть сірої буденності і прагматичної жорсткої повсякденності».